Анна Марія Пфальцька
| Анна Марія Пфальцька | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
24 липня 1561[2] або 24 липня 1561[3] Гайдельберг, Курпфальц[2] |
| Померла |
29 липня 1589[1][2][…] (28 років) Ескільстуна[2] |
| Поховання | Strängnäs Cathedrald[4] |
| Країна | Німеччина |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцогиня[d][2] |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Людвіг VI[2][5] |
| Мати | Єлизавета Гессенська[2][5] |
| Брати, сестри | Фрідріх IV (курфюрст Пфальцу)[5] |
| У шлюбі з | Карл IX Ваза[2][5] |
| Діти | Катаріна Шведська і Elisabeth Sabina of Swedend |
 | |
Анна Марія Пфальцська (24 липня 1561 — 29 липня 1589) — шведська принцеса і герцогиня Седерманландська по шлюбу, перша дружина майбутнього короля Швеції Карла IX . Вона померла до вступу чоловіка на престол і ніколи не була королевою.
Біографія[ред. | ред. код]
Анна Марія народилася в Гейдельберзі в сім'ї курфюрста Пфальца Людовіка VI і Єлизавети Гессенської; вона була їхнім первістком. У квітні 1578 року шведський принц Карл, герцог Седерманландський, відвідав рідне місто Гейдельберг і зробив їй пропозицію. Анна Марія була затятою лютеранкою. Саме її релігійність і виховання відповідно з принципами Аугсбургського сповідання були однією з причин, чому вона була обрана протестантом Карлом[6]. Також вона говорила латиною. Її батько прийняв пропозицію союзу за умови, що їй буде надано право сповідувати свою віру в Швеції, якою тоді керував брат Карла — Юхан III — відомий своїми католицькими симпатіями[6]. Весілля відбулося в Гейдельберзі 11 травня 1579 року. Разом з чоловіком поїхала до Швеції, де вони жили в його герцогстві Седерманланд. Вони покинули Німеччину в липні, а у вересні 1579 року Анна Марія прийняла присягу на вірність від підданих у своїх володіннях Грипсхольмі, Тиннельсі та Равсне, місті Стренгнес з парафіями Акерс, Селебо і Дага, а також Оверенхерні та Іттеренхерні.
Портретного зображення Анни Марії не збереглося. Вона була описана як красива, ніжна і дипломатична, але також і вельми хвороблива. Її шлюб з Карлом був щасливим[7]. Її спокійний характер врівноважував гарячий темперамент її чоловіка[7]. Марія вплинула на правління Карла в герцогстві, умовляючи проявляти поблажливість до прохачів[6]. Оскільки вона могла контролювати жахливий характер Карла, до неї часто зверталися прохачі[7]. Вона супроводжувала його в поїздках по герцогству, доки дозволяв термін вагітностей. Анна Марія залишалася відданою лютеранкой: в листах до батька вона висловлювала своє невдоволення поширенням кальвінізму в Зіммерні. Також у 1585 році просила батька прислати їй лютеранського проповідника[6]. Карл описував, що ніхто не міг зрівнятися з нею в релігійній освіті; вона вплинула на Карла, щоб той ще більше підтримував пролютеранську точку зору в політиці[6].
Анна Марія народила шістьох дітей, але тільки одна дочка прожила більше декількох років. Вона померла у 1589 році в палаці Ескільстуна після тривалої хвороби та була похована в Стренгнесском соборі. Більш пізні огляди її останків показали, що вона була маленькою тендітною брюнеткою.
Герцог Карл гірко оплакував свою дружину. На її честь було названо місто Марієстад, заснований у 1583 році та королівський маєток Марієхольм.
Діти[ред. | ред. код]
У Карла і Анни Марії було шестеро дітей:
- Маргарита Єлизавета (24 вересня 1580 — 26 серпня 1585)
- Єлизавета Сабіна (12 березня 1582 — 6 липня 1585)
- Людвіг (17 березня — 26 травня 1583)
- Катаріна (10 листопада 1584 — 13 грудня 1638)
- Густав (12 червня — 4 грудня 1587)
- Марія (18 грудня 1588 — 24 квітня 1589)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136829872 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Svenskt biografiskt lexikon — 1917.
- ↑ http://emp-web-84.zetcom.ch/eMP/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=artist&objectId=12875
- ↑ http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=15846592
- ↑ а б в г Kindred Britain
- ↑ а б в г д Karin Tegenborg Falkdalen (2010). Vasadöttrarna (utgåva 2). Falun: Historiska Media. ISBN 978-91-85873-87-6
- ↑ а б в Maria, urn: sbl:9105, Svenskt biografiskt lexikon (art av Lars-Olof Skoglund), hämtad 2016-09-19.
Література[ред. | ред. код]
- Maria, urn: sbl:9105, Svenskt biografiskt lexikon (art av Lars-Olof Skoglund), hämtad 2016-09-19. [Архівовано 23 червня 2013 у Archive.is]
- Karin Tegenborg Falkdalen (2010). Vasadöttrarna (utgåva 2). Falun: Historiska Media. ISBN 978-91-85873-87-6
|
