Антоніо Абетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоніо Абетті
Abetti.JPG
Народився 19 червня 1846(1846-06-19)
П'єтро-ді-Горіція, Італія
(тепер Словенія)
Помер 20 лютого 1928(1928-02-20) (81 рік)
Арчетрі, поблизу Флоренції, Італія
Alma mater Падуанський університет

Антоніо Абетті (італ. Antonio Abetti; 19 червня 184620 лютого 1928) — італійський астроном, член Національної академії деї Лінчеї. Родився в П'єтро-ді-Горіція. Закінчив Падуанський університет в 1867, отримав диплом інженера. Проте вже наступного року залишив роботу інженера, щоб присвятити себе астрономії. У 1868-1893 працював в обсерваторії Падуанського університету. З 1894 — директор обсерваторії Арчетрі (поблизу Флоренції) і професор астрономії Флорентійського університету. Здійснив реконструкцію обсерваторії Арчетрі. Пішовши у відставку в 1921, продовжував астрономічні дослідження.

Основні наукові роботи відносяться до позиційної астрономії. Виконав численні визначення положень малих планет, комет, зірок; займався обчисленнями орбіт комет. У складі італійської експедиції в Індії вперше спостерігав (1874) за допомогою спектроскопа проходження Венери по диску Сонця. Провів низку досліджень з метою підвищення точності позиційних спостережень і їхньої обробки.

Син Антоніо Абетті, Джорджо, продовжив діло батька і теж став відомим астрономом. Кратер Абетті на Місяці та астероїд[1] названі на честь і Антоніо, і його сина Джорджо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]