Ануфрієв Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сергій Олександрович Ануфрієв (8 вересня 1964, Одеса, УРСР, СРСР) — український і російський художник та мислець, відомий як один із засновників групи «Інспекція «Медична герменевтика»». Співавтор книги «Міфогенна любов каст». Представник напрямку концептуалізму у мистецтві.

Ануфрієв Сергій Олександрович
Народження 8 березня 1964
Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Жанр Концептуалізм, паттернизм, авангардизм
Діяльність художник

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї спадкових художників. Батько, Олександр Ануфрієв, в шістдесяті роки був одним із засновників Одеської школи неофіційного мистецтва, що розвивала в традиціях місцевого колориту естетику модернізму. У 1980 році він емігрував до США. Мати, Маргарита Ануфрієва-Жаркова, також була яскравою представницею цього напрямку, у вісімдесяті роки очолювала Одеський музей сучасного мистецтва, в дев'яності роки — Одеський центр Сучасного Мистецтва. Саме вона познайомила сина з колом московських концептуалістів, в 1979 році показавши йому перший номер журналу «А — Я», а на початку вісімдесятих років безпосередньо ввівши в художнє середовище. Сергій здобув гарну освіту (в галузі філософії, мов та історії), чому сприяв вітчим, Євген Дмитрович Жарков, доктор філософських наук, соціолог, згодом — декан у  американському університеті в Лос-Анжелесі, а також перекладач (перекладав «Дослідження історії» А. Д. Тойнбі)

У 1982—1983 рр. Ануфрієв починає кар'єру художника, виставляючись в рамках проекту APTART в Москві на квартирі у Микити Алексєєва і в Одесі, в домашній галереї своєї матері Маргарити.

Протягом 1983-1986 рр. Сергію доводиться ховатися по психічних лікарнях від призову на війну до Афганістану і в цей період він майже не виставляється. Все змінюється з початком в СРСР «перебудови».

У 1985 році Сергій переїхав до Москви. Там він разом зі Свеном Тундлахом створив «Клуб авангардистів» (КЛАВА) і став його першим головою. Також брав участь у діяльності «Поп-механіки» Сергія Курьохіна і «Середньоруської височини» Андрія Монастирського. Спільно з Юрієм Лейдерманом і Павлом Пепперштейном створив у 1987 році «Інспекцію «Медична герменевтика»». Починаючи з 1989 року група починає виставлятися на Заході. На початку 1990-х Сергій працює в київському сквоті «Паризька комуна» («Паркомуна»), бере участь у групах «Хмарна комісія» та «Товариство Тарту».

У 1994 році Сергій вирушає до Європи, де спільно з Павлом Пепперштейном викладає у франкфуртській Штадельшуле і пише книгу «Штучні ідеології». Ануфрієв також викладає в Академії Мистецтв у Гамбурзі та Академії Мистецтв Умео у Швеції. В цей час Група «Інспекція «Медична герменевтика»» на два роки отримує майстерню в Кельні.

У 1998-2000 роках Сергій повертається до Одеси. Тут він бере участь у діяльності асоціації «Нове мистецтво», контр-культурного журналу «ПЛІ» і в створенні літературної школи «Одекаданс».

У 1999 році був вперше виданий написаний спільно з Павлом Пепперштейном роман «Міфогенна любов каст».

Через рік Сергій поїхав до Києва, де працював арт-директором галереї Марата Гельмана. Повернувшись в 2002 році в Москву, працював на тій же посаді в Галереї Гельмана в Москві. Тоді ж він провів серію акцій і відеофестиваль.

Вже в 2003 році художник переїхав до Санкт-Петербурга. Спільно з Гермесом Зайготтом і Сергієм Африкою (Бугаєвим) створив «Оркестр невідомих інструментів» — «ВОНИ». Потім знову повернувся до Москві, де познайомився з Катею Чалою. Від неї у нього народився син Тимофій (2004 р.) та дочка Анфіса (2006 р.). Художник розпочав роботу зі створення творчого центру «Газгольдер», «Газ-галереї», журналу «гурток», фільму "рови" (за п'єсою Олега Груза).

У 2009-2010 роках сім'я переїжджає в рідне місто Сергія, Одесу. Там художник продовжує активну творчу діяльність. На зорі 2010-х років Ануфрієв формулює основні принципи «паттернізму» і пише ряд теоретичних статей про Українське сучасне мистецтво в журналі Art Ukraine.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1985-му році Сергій одружився з архітектором і реставраторкою Марією Михайлівною Чуйковою. Шлюб тривав 14 років.

У 2003-му одружився з арт-кураторкою Катериною Володимирівною Чалою.

Діти

У шлюбі з Катериною Катериною Володимирівною Чалою у Сергія народився син Тимофій Сергійович Ануфрієв (2004 р. н.) та донька Анфіса Сергійовна Ануфрієва (2006 р. н.).

Художниця Марія Трьохсвятська також є матір'ю сина Сергія, Федіра Сергійовича Ануфрієва (2005 р. н.)

Виставки[ред. | ред. код]

У складі «Інспекції „Медична герменевтика“»[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]