Аншель Шорр
| Аншель Шорр | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 25 жовтня 1871[1] Золочів, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
| Помер | 30 травня 1942[1] (70 років) Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | |||
| Країна | .svg){kind=small} США | |||
| Діяльність | драматург, актор, директор театру, поет-пісняр | |||
| Мова творів | англійська | |||
|
| ||||
 Аншель Шорр у Вікісховищі | ||||
Аншель Шорр (їд. אַנשל שור; 25 жовтня 1871, Золочів — 31 травня 1942, Нью-Йорк), також знаний під англізованим іменем Альберт Шорр — американський драматург, лірик, театральний менеджер і композитор, діяч театру на їдиш початку XX століття. Працював з багатьма відомими діячами тієї доби, зокрема Джозефом Румшинським, Арнольдом Перлмуттером, Моллі Пікон, Якобом Адлером і Девідом Кесслером, і написав або став співавтором понад п'ятдесяти п'єс й оперет, які широко ставилися в Європі та Америці[2][3][4]. Його пісні записували такі сучасні виконавці, як-от Пепі Літман, Песах Бурштейн, Мордехай Гершман і Саймон Паскал[5]. Його дружина Дора Вайсман також була знаною акторкою театру на їдиш[2].
Народився в Золочеві, Галичина, Австро-Угорщина, 25 жовтня 1871 року[6][4][7]. Його батько, Заллель Шорр, був послідовником хасидизму та меламедом, а його матір звали Рейчел Перлмуттер[6][4][8]. Сім'я переїхала до Львова, коли Аншель було 6 років[4]. Ніколи не здобував світську освіту, навчався в хедері та єшиві, хоча вивчив польську та німецьку мови в бейт-мідраші[9][4]. Його першою роботою була торгівля шкірою в підлітковому віці, але 1887 року він вперше побачив виставу на їдиш, яка зачарувала його[9][4]. Він вислизав і відвідував вистави на їдиш, коли мав навчатися в бейт-мідраші вечорі, і незабаром познайомився з більшістю акторів львівського театру «Гімпель»[9].
Шорр вперше зробив собі ім'я в театрі Гімпель, написавши слова до пісні в «Di lustike kavaliern» («Веселі кавалери»)[9]. Першою п'єсою його авторства, в якій він був й актором «Присяга червоному прапору»[4].
1890 року до Львова приїхав Якоб Адлер і взяв із собою деяких акторів театру Гімпель до Америки, Шорр спочатку отримав роботу суфлера, а потім виконував ролі в театрі Гімпеля. Після цього гастролював з трупою Галичиною, Буковиною, Болгарією та Стамбулом[4][9].
Після повернення до Львова нетривалий час знову торгував шкірою і незабаром гастролював Галичиною та Румунією з іншою трупою, яка грала нову п'єсу про Альфреда Дрейфуса «Kapitan Dreyfus»[4][9].
1900 року Шорр емігрував до США, відпливши з Гамбурга до Нью-Йорка в серпні[6]. Він приїхав із трупою, яку запросили до Віндзорського театру на Мангеттені; він вирішив залишитися і став там асистентом режисера, почав писати тексти для оперет[4][9].
На початку 1900-х і 1910-х років він здобув більшу славу, оскільки писав не лише для Віндзорського, а й для театру Талія й інших[4]. 1906 року Якоб Адлер дав Шорру акторську, авторську та режисерську роль у виставі «Malke Shvo» («Царица Савська»), що значно підняло його авторитет[9]. У 1908—1909 роках він ненадовго керував Метрополітен-театром у Ньюарку, штат Нью-Джерсі, і був режисером Якоба Адлера в театрі Талія у 1910—1911 роках[2].
Протягом цього періоду, окрім написання творів і постановки п'єс, він написав кілька успішних пісень з Джозефом Румшинським, зокрема «Mamenyu» (1911), пісню, адаптовану на згадку про пожежу на фабриці «Траянгл»[10], і «Litvak un galitsiyaner», комедійний дует[11].
1912 року став менеджером свого власного щойно збудованого Театру комедії на Саффолк-стріт[4]. Однак це тривало недовго, незабаром він переїхав до Філадельфії, де працював спочатку в театрі Колумбія, потім у театрі Франкліна, а потім в театрі Арч-стріт, де він був керуючим директором з 1912 до 1927 рік[4][2]. 1913 року одну з його п'єс вперше поставили англійською мовою в перекладі Френсіс Коркоран[12]. Він продовжував випускати власні п'єси в театрі на Арч-стріт, але коли успіх не відповідав його очікуванням, він почав активно співпрацювати та писати тексти разом з багатьма іншими письменниками. Однак, за словами його давнього співробітника Шолома Перлмуттера, після 1919 року Шорр втратив «запал» і, здавалося, був деморалізований щодо стану своєї кар'єри та театру на їдиш загалом[9]
1921 року одружився з Дорою Вайсман, популярною акторкою на їдиш[2]. У 1927—1928 роках орендував і керував власним театром Liberty у Брукліні, після закриття якого гастролював Європою у 1928—1930 роках. У 1931 році керував театром McKinley Square Theatre, а потім три роки гастролював Південною Америкою[2].
Помер на Манхеттені 31 травня 1942 року у 70 років[2][8][7]. Його папери та документи Дори Вайсман зберігаються в YIVO в Нью-Йорку[13].
- Di lustike kavaliern (Веселі кавалери) (прибл.1888, п'єса, лірик)[4]
- Kapitan Dreyfus (1894, п'єса)[4]
- Ben Hador (1900, оперета, лірик)
- Ben hamelekh (1904, опера) лірик, музика Арнольда Пермуттерата Германа Вогля[14]
- Der lodzhen president (1904, опера) лірик, музика Арнольда Пермуттерата Германа Вогля[14]
- A mentsh zol men zayn, oder Abraham Haskenazi (Будь чоловіком, або Авраам Гаскеназі) (1908, оперета) лібретист і лірик, музика Арнольда Пермуттерата Германа Вогля[4][15]
- Malke Shvo (Цариця Савська) (1907, опера) лірик, музика Йозеф Броді[16]
- Shir harishim (Пісня пісень) (1911, оперета) музика Йозеф Румшинський, у постановці Морріса Московича, кіноадаптація 1935 року[4]
- Dos zise meydl (Мила дівчинка) (1913, комедія) музика Йозеф Румшинський[4][17]
- Dos naye rusland (1917)[4]
- Kinder, kumt aheym (Діти, повертайтеся додому) (1919, оперета) автор текстів і музики Перец Сендлер[18]
- Di Amerikaneh rebetsin (1922, мюзикл) автор текстів і музики Шолом Секунда[19]
- Di kleyne rebbeleh (Маленький рабин) (1935, мюзикл) ліберетрист, слова Ісідора Ліліан і музика Філіп Ласковський[20]
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в г д е ж ANSHEL SCHORR, 70; YIDDISH DRAMATIST. New York Times. 1 червня 1942.
- ↑ Anshell Shorr obituary. The New York Sun. 1 червня 1942.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Mestel, Jacob; Zylbercweig, Zalmen (1931). Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer. New York: Elisheva. с. 2907–2924.
- ↑ Anshel Shor recording credits. Discography of American Historical Recordings. Процитовано 19 травня 2021.
- ↑ а б в Albert Schorr. Migration • United States Passport Applications, 1795-1925. FamilySearch. Процитовано 19 травня 2021.
- ↑ а б Ravitch, Melech. Mayn leḳsiḳon. Montreal: Aroysgegebn far a komitet. с. 338–340.
- ↑ а б Anshel Schorr. Death • New York, New York City Municipal Deaths, 1795-1949. FamilySearch. Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к Perlmutter, Sholem. Yidishe dramaṭurgn un ṭeaṭer ḳompoziṭors. New York: Ikuf. с. 111—115.
- ↑ Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 69.
- ↑ Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 80.
- ↑ HARLEM OPERA HOUSE. The New York Press. 28 грудня 1913.
- ↑ Anshel Shor and Dora Weissman 1906-1966. Center for Jewish History. Процитовано 20 травня 2021.
- ↑ а б Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 26.
- ↑ Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 48.
- ↑ Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 42.
- ↑ Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Library of Congress. Washington. с. 87.
- ↑ Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 142.
- ↑ Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Library of Congress. Washington. с. 202.
- ↑ Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 356.
|
