Апухтін Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Миколайович Апухтін
Портрет к статье «Петровский, 88-й пехотный, полк» (Александр Николаевич Апухтин). ВЭС (СПб, 1911-1915).jpg
Народився 25 грудня 1861(1861-12-25)
Помер 7 липня 1928(1928-07-07) (66 років)
Ташкент
Поховання Ташкент
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки учасник російської-японської війни
Alma mater Q2997766?
Знання мов російська
Заклад Національний університет Узбекистану
Військове звання Imperial Russian Army LtGen 1917 h.png Генерал-лейтенант (19.7.1914)
Нагороди
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Олекса́ндр Микола́йович Апу́хтін (рос. Александр Николаевич Апухтин; * 25 грудня 1861 — † 7 липня 1928, Ташкент) — російський військовик, учасник російської-японської війни, генерал-лейтенант, військовий письменник.

Походив зі спадкового дворянського роду Смоленської губернії. Після закінчення Полоцької військової гімназії і 2-го військового Костянтинівського училища в 1880 р. був підвищений до чину підпоручика в Санкт-Петербурзький гренадерський полк (лейб-гвардії Петербурзький). У 1886 р. закінчив курс Миколаївської академії генерального штабу.

Командуючи 88-м піхотним Петровським полком, Апухтін брав участь у російсько-японській війні 1904—1905 рр.; у ніч з 3 на 4 жовтня 1904 р. в бою за контроль над сопками Путилівська і Новгородська, яка завершилась захопленням двох японських батарей, був поранений у ногу — куля роздробила кістку. За бойові заслуги під час цієї кампанії був нагороджений чином генерал-майора, золотою зброєю та орденом Святого Володимира 3 ступеня з мечами. Після війни Олександр Апухтін близько два роки брав участь у роботі Комітету зі створення військ. Автор ряду статей у виданнях «Русский инвалид», «Разведчик», «Журнал общества ревнителей военных знаний». Одну з них, «Подчинение и самодеятельность», було видано окремою брошурою. Командував 1-ою бригадою 24-ої дивизії.

Генерал-лейтенант (1914). Учасник Першої світової війни. Командир піхотної дивізії. Голова секції для розробки спільного для армії положення про солдатські комісії (1917).

У Червоній армії з 1918 року. З 1922 р. — професор кафедри військового мистецтва в Середньоазіатському університеті (Ташкент), викладач військової історії у військовій школі та школі східнознавства. Помер 7 липня 1928 р. в Ташкенті, похований там же.

Посилання[ред. | ред. код]