Аратинга сіроголовий
| Аратинга сіроголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aratinga auricapillus (Deville, 1851)[2] | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Conurus weddellii Deville, 1851 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Аратинга сіроголовий[3] (Aratinga auricapillus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Поширений в Південній Америці.
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений у басейні Амазонки в південно-східній Колумбії, східному Еквадорі, східному Перу та північному сході Бразилії. Населяє тропічні ліси вздовж річок, болота, лісові ділянки у вологих саванах, вторинні ліси та вирубки з ізольованим лісом на висоті до 750 м. Іноді його можна спостерігати на узліссях або кавових плантаціях.
Опис[ред. | ред. код]
Аратинга сіроголовий досягає розміру 28 см, довжини крил 140—150 мм і ваги 95-115 г. Оперення переважно зелене. Верх грудей оливково-зелений, низ черевця зеленувато-жовтий. Голова сіро-коричнева, кожне перо має матово-блакитну окантовку. Первинні криючі чорні з синьою облямівкою, інші зелені з блакитною облямівкою на кінцях зовнішніх прапорців. Верхній бік хвоста синій із зеленуватою основою, нижній — чорний. Виразне, неперисте очне кільце біле. Дзьоб чорний, восковиця червонувато-сіра. Райдужка світло-жовта. Ноги і ступні сірі.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Трапляється парами або, поза сезоном розмноження, групами від трьох до восьми птахів. Зрідка утворює зграї від 75 до 100 особин, коли достатньо їжі. Раціон складається з насіння, фруктів, квітів і ягід. Він також оглядає гнилі дерева на наявність комах та їхніх личинок. Він часто літає в місця в тропічних лісах або на берегах річок, де ґрунт містить мінеральні речовини.
У Болівії та Колумбії період розмноження триває з липня, в інших регіонах з лютого по травень. Гніздиться на мертвих деревах, пальмах або деревних термітниках на висоті від 4 до 15 м. Молодих птахів вирощують обидва батьки. У неволі пара може виростити до трьох виводків на рік.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Aratinga auricapillus: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 1 лютого 2024
- ↑ Deville, E. (1851). Note sur espèces nouvelles d'oiseaux provenant de l'expédition de M. Castelnau. Revue et magasin de zoologie pure et appliquée. 2nd ser. 3 (5): 209.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Dusky-headed parakeet – BirdLife Species Factsheet. BirdLife International (2008). Процитовано 3 January 2009.
- http://datazone.birdlife.org/species/factsheet/dusky-headed-parakeet-aratinga-weddellii
- https://web.archive.org/web/20121026184206/http://www.avesdelima.com/cotorra_cabeza_oscura.htm
- https://www.hbw.com/species/dusky-headed-parakeet-aratinga-weddellii
- http://www.parrotsdailynews.com/all-about-dusky-headed-conure-aratinga-weddellii/
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |