Аристарх (кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Характеристики кратера
Аристарх
Знімок телескопа «Хаббл», накладений на модель рельєфу, створену за даними апарату «Clementine»
Координати23°43′48″ пн. ш. 47°29′24″ зх. д. / 23.73000000002777909° пн. ш. 47.49000000002777711° зх. д. / 23.73000000002777909; -47.49000000002777711
Діаметр40 км
Глибина3,7 км
Довгота ранкового
термінатора
48°
ЕпонімАристарх Самоський
Рік затвердження1935
SAI-індекс1958
Аристарх. Карта розташування: Місяць
Аристарх
Аристарх

Ариста́рх (лат. Aristarchus) — ударний кратер на Місяці. Розташований на північному заході видимого боку Місяця. Він є найяскравішим великим утворенням на поверхні Місяця, з альбедо майже вдвічі більшим, аніж в більшості утворень на Місяці. Він досить яскравий і його можна побачити неозброєним оком і особливо він помітний при спостереженні Місяця через великий телескоп. Назву присвоєно італійським астрономом Джованні Баттіста Річчолі на честь давньогрецького астронома Аристарха Самоського (310—230 до н. е.) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Виникнення кратера відноситься до коперниковського періоду.

Селенографічні координати центру кратера 23°44′ пн. ш. 47°29′ зх. д. / 23.73° пн. ш. 47.49° зх. д. / 23.73; -47.49, діаметр 40 км[1], глибина 3,15 км[2]. Найближчими сусідами кратера є Геродот на південному заході і залишки кратера Принц на північному сході, далі на північному сході лежать гори Харбінгер. На північний захід від кратера лежить долина Шретера, на півночі — борозни, названі по імені кратера.

Кратер Аристарх розташований на скелястій височині, що має назву Плато Аристарха і в свою чергу розташоване в середині Океана Бур, найбільшого місячного моря. Плато являє собою піднятий район діаметром близько 120 км з піднесенням над рівнем океану приблизно 2000 м, багатий структурами вулканічного походження, в тому числі борознами.

Яскравість кратера пояснюється його молодим віком — йому приблизно 450 млн років, внаслідок чого породи, викинуті при падінні метеорита, не встигли потемніти під впливом сонячного вітру в процесі космічного вивітрювання. Внутрішня частина кратера має яскравість 9½ ° за таблицею яскравостей Шретера, центральний пік — 10°. Удар відбувся після утворення променевого кратера Коперника, але до появи кратера Тихо.

В центрі кратера розташований горбок. Дно кратера здається рівним, однак фотографії з орбітальних апаратів «Лунар орбітер» показують, що поверхня покрита багатьма невеликими пагорбами, смугастими виїмками і деякими невеличкими тріщинами. Зовнішня стінка терасоподібна, багатокутної форми і покрита яскравим покривалом викидів. Вони розташовані у вигляді яскравих променів на південь і південний схід, що дозволяє припускати, що Аристарх був, скоріш за все, утворений навскісним ударом з північного сходу, а до їхнього складу входять як з плато Аристарх, так й з місячного моря.

На противагу кратеру Аристарх плато Аристарх має досить низьке альбедо у видимій частині спектра. Матеріал має аномально сильне ультрафіолетове (УФ) поглинання, що було помічено в 1911 році фізиком Робертом Вудом при зйомці Місяця в ультрафіолетовому спектрі. Нині вважається, що аналогом порід плато Аристарх є помаранчевий ґрунт (колір ґрунту надають помаранчеві сферичні частинки діаметром близько 0,2 мм зі склоподібного вулканічного матеріалу), виявлений Харрісоном Шміттом і Юджином Сернаном (Аполлон-17) при висадці на Місяць в районі кратера Шорті в долині Таурус-Літтров.

Сателітні кратери

[ред. | ред. код]

Це дрібні кратери в околицях кратера Аристарх, які позначають на місячних картах буквою, розміщеною посередині сторони кратера, яка найближча до кратера Аристарх.[3]

Аристарх Широта Довгота Діаметр
B 26,28° N 46,85° W 6,95 км
D 23,73° N 42,88° W 4,65 км
F 21,67° N 46,57° W 17,6 км
H 22,61° N 45,74° W 4,43 км
N 22,83° N 43,03° W 3,14 км
S 19,29° N 46,28° W 3,8 км
T 19,67° N 46,5° W 3,33 км
U 19,73° N 48,64° W 3,45 км
Z 25,49° N 48,49° W 7,74 км

Література

[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аристарх (кратер)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 26 липня 2014.
  2. John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
  3. Bussey, B.; Spudis, P., (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-81528-2.