Армініанство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Армініанство - напрямок у протестантському богослов'ї, що утвердив вирішальну роль свободи волі в справі спасіння. Назва пов'язана з іменем нідерландського богослова Якоба Армінія, який виступила проти кальвіністської ідеї приреченості. Як окрема партія армініанці сформувалися у 1610 році після смерті Армінія, проте вони були засуджені на Дордрехтському соборі 1618 року за півпелагіанство (погляд Р. К. Спраула) і сингергію. Однак армініанство істотно вплинуло на формування богослов'я загальних баптистів.

Серед представників армініанства були: Симон Єпископій (1583-1644), Ян Ітенбогарт (1557-1644), Ян Олденбарневельт (1549-1619) і Гуго Гроцій.

Арміній та його послідовники відхилили також типову для кальвінізму наглядову службу Церков і стверджували необхідність релігійної терпимості.

Ідеї ​​армініанства знайшли прихильників і за межами Нідерландів: у XVIII ст. армініанське розуміння приречення проявилося в методиці, він також надавав значний вплив на ривайвізм і ряд теологічних течій, що розповсюджувалися переважно в англосаксонському християнстві. В новітню добу армініанство збереглося в основному в Нідерландах, але піддалося значному впливові ліберального раціоналізму.

Основні положення армініанства зводяться до 5 артикулів:

  1. Умовне визнання: Божественний промисел враховує згоду людей (тобто віра є предметом вибору).
  2. Всезагальне відкуплення Христос потенційно викупив гріхи всіх людей.
  3. Рятівна віра: В основі спасіння лежить благодать Святого Духа.
  4. Благодать, якій можна протистояти: Людина здатна протистояти дії благодаті.
  5. Невпевненість у спасіння: Людина здатна втратити благодать.

Література[ред.ред. код]

  • Арминиане // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Арминиане // Большая советская энциклопедия : в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
  • Арминианство // Православная богословская энциклопедия. — Петроград, 1900—1911.