Архар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Козли
Argali Stuffed specimen.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Cetartiodactyla)
Родина: Бичачі (Bovidae)
Підродина: Козли (Caprinae)
Вид: Архар (Ovis ammon)
Argali subspecies range.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ovis ammon
EOL logo.svg EOL: 328677
ITIS logo.svg ITIS: 625153
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 15733
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 30527
Fossilworks: 94213

Арха́р (аргалі) — збірна назва кількох рас муфлона (лат. Ovis ammon — вівця бога Аммона), поширених в горах Алтаю, Алатау, Паміру та інших хребтів Середньої і Центральної Азії.

Довжина тіла 1,8 м, висота в холці 1,1 м, довжина хвоста 11 см, вага архара до 200 кг, роги великі, розвинені в обох статей.

Тепер А. поширені переважно у високогірних зонах, але до витіснення їх туди жили і на малих висотах. Архари витривалі, невибагливі, цінні мисливсько-промислові тварини.

Шляхом гібридизації архарів з мериносами в Казахстані виведена велика високопродуктивна гірська порода овець — казахський архаромеринос.

Опис[ред.ред. код]

Архар — пращур диких баранів. Також його вважають предком сучасних домашніх овець. Одним із тих, хто бачив його в Тибеті- Марко Поло. Ці тварини мають гострий зір і нюх. Коли вони відчувають небезпеку або появу хижих звірів — видають різкий крик. Деякі вчені вважають, що вони мають змогу розмовляти між собою за допомогою різних звукових сигналів. У давнину люди часто ішли через гори по стежках, які були прокладені архарами. На даний момент вони взяті під охорону, щоб вчені могли слідкувати за розмноженням цього специфічного виду[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Животный мир Азии (російською). Москва: Росмэн. 1997. с. 69. ISBN 5-257-00173-X. 

Література[ред.ред. код]