Астрід Іваск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Астрід Іваск
Народилася 7 серпня 1926(1926-08-07)[1]
Рига, Латвія
Померла 24 березня 2015(2015-03-24) (88 років)
Рига, Латвія
Країна Flag of Latvia.svg Латвія
Діяльність письменниця, поетеса
Alma mater Марбурзький університет
Знання мов латиська[2]
Заклад Університет Оклахоми
Батько Мартіньш Хартманісd
Брати, сестри  • Юріс Гартманіс
У шлюбі з Івар Іваскd
Нагороди
орден Трьох зірок Орден Білої зірки 4 ступеня

Астрід Іваск (латис. Astrīde Ivaska, англ. Astrid Ivask; 7 серпня 1926 — 24 березня 2015)[3] — латвійсько-американська поетеса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Астрід Іваск народилася, як Астрід Гелена Хартманья в Ризі, дочка Мартіньш Хартманіс, генерала латвійській армії і Ірми Марії Хартман. Її брат був комп'ютерним вченим Юріс Хартманіс. Після радянської окупації Латвії 1940 року генерал Хартманіс був ув'язнений Радянським Союзом.[3] Він був страчений у 1941 році, але його сім'я не дізналася про його долю до падіння СРСР у 1991 році.[4]

У 1944 році Іваск, її мати і брат, виїхали з Латвії для таборів переміщених осіб у Німеччину. Іваск вивчала мови в Марбурзькому університеті. Пізніше вона написала: «У Марбурзі-на-Лані для мене відкрилася інтелектуальне життя. За три роки в університеті я працювала із сімома іноземними мовами, з деякими живими, з деякими зниклими давно, і я вийшла заміж у фінно-угорську культуру». У 1949 році закінчила магістратуру. У цьому ж році вона вийшла заміж за естонського поета Івара Іваска, який отримав докторський ступінь у галузі літератури та мистецтва, і переїхали до США, де Івар Іваск був найнятий на посаду викладача в коледжі Санкт-Олаф в Міннесоті.[3][4][5]

У 1967 році вони переїхали в Норман, штат Оклахома, де Івар Іваск став професором сучасних мов і літератур в Університеті Оклахоми. Вона була ад'юнкт-професором викладання російської, німецької та французької мов. Івар Іваск був редактором літературного журналу університету «Світова література сьогодні», і подружжя приймало чимало авторів та критиків у своєму домі, брало участь у читаннях та літературних заходах.[3][5]

У 1991 році пара переїхала до графства Корк, Ірландія, але Іварк Іваск помер у 1992 році. Астрід Іваск повернулася до Риги в 2001 році.[3][5]

Робота[ред. | ред. код]

Першою збіркою поезії Іваски була Езера Крістібас («Хрещення озера», 1966). Інші колекції включають Зіемас Тіеса («Зимовий суд», 1968), Соліс Силос («Крок у ліс», 1973), Līču Loki («Вигинаючі затоки», 1981), На краю пагорба (1981), Gaisma Levainoja («Світло поранене», 1982). Більша частина її творів була написана на латиській мові, але одна збірка, Вірші Оклахоми (1990), була написана англійською мовою. Її зібрання вірші — Слова (1987).[3][4][6][7]

Її інші роботи включають Parsteigumi un atklajumi («Сюрпризи та відкриття», 1984), дитячі вірші та оповідання, та книга поетичних подорожей, Licu loki: Ainas un ainavas («Криві затоки: погляди та пейзажі», 1981), ілюстровані фотографіями Івара Іваска.[5]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Вона була нагороджена премією Зінаїди Лазди за Зіемаса Тіеса та премією Фонду Культури Латвії за літературу за Solis Silos.[6] Вона стала переможницею прозаїчної премії Яніса Янсудрабіна за ескізи подорожей.[7] Parsteigumi un atklajumi отримала премію Goppers.[5] Licu loki отримала премію прози Яніс Яунсудрабінс.[5] Нагороджена орденом «Три зірки» Латвії, орденом «Білої зірки» Естонії та щорічною премією Союзу письменників Латвії за внесок у розвиток культури та літератури.[3]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. а б в г д е ж A Tribute to Astrid Ivask: A Literary Light. World Literature Today. April 2, 2015. Процитовано 2017-05-08. 
  4. а б в Aistars, Zinta (April 8, 2008). Astride Ivaska (1926-). Her Circle. Процитовано 2017-05-08. 
  5. а б в г д е Ezergailis, Inta (2001). Astride Ivaska. У Serafin, Steven. Twentieth-Century Eastern European Writers: Third Series. Dictionary of Literary Biography 232. Gale. 
  6. а б Wilson, Katharina M. (1991). An Encyclopedia of Continental Women Writers. Taylor & Francis. ISBN 9780824085476. 
  7. а б George, Emery Edward (1993). Contemporary East European Poetry: An Anthology. Oxford University Press. ISBN 9780195086362.