Атомний ракетний підводний крейсер стратегічного призначення проекту 667БД

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
проект 667БД Мурена-М
Delta II class SSBN.svg
Delta-II class nuclear-powered ballistic missle submarine 2.jpg
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1975 р (4 човни)
Виведений зі складу флоту 1999 р
Основні характеристики
Тип корабля Підводний човен атомний з балістичними ракетами
Розробник проекту ЦКБ МТ «Рубін»
Головний конструктор Ковалів С. М.
Класифікація НАТО Delta-II
Швидкість (надводна) 15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна) 24 вузлів (46 км/год)
Робоча глибина занурення 390 м
Гранична глибина занурення 450 м
Автономність плавания 70 діб
Екіпаж 135 осіб
Розміри
Водотоннажність надводна 10500 т
Водотоннажність підводна 15750 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 155 м
Ширина корпусу найб. 11,7 м
Середня осадка (по КВЛ) 8,6 м
Силова установка
2 ядерних реактори, 2 турбіни загальною потужністю 55000 к. с.
Озброєння
Ракетне озброєння шахтний ПК РБ Д-9Д, 16 ракет Р-29Д (SS-N-8 Mod 2 Sawfly)

Проект 667БД «Мурена-М» — серія радянських атомних підводних човнів з ракетами балістичними (ПЧАРБ), атомних ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення. Він є подальшим розвитком проекту 667Б «Мурена», де було збільшено кількість шахт для ракет, з 12 до 16. шляхом додаванням ще однієї секції довжиною 16 м. Також було, з метою пониження шумів, паротурбінну установки розміщено на вібропогашаючу основу, змінена конструкція носових рулів (для покращення умов плавання у льодах), підвищена потужність головної енергетичної установки, з 52000 до 55000 к.с.

На тих човнах вперше була застосована система електро-хімічної регенерації повітря, де кисень отримувався електролізом води, а вуглекислий газ всотувався твердим регенеративним поглиначем.

Історія[ред. | ред. код]

Конструкція[ред. | ред. код]

Корпус[ред. | ред. код]

Енергетичне обладнання[ред. | ред. код]

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання[ред. | ред. код]

Вперше була застосована більш сучасна система інформаційного керування «Алмаз».

Озброєння[ред. | ред. код]

Вдосконалені ракети Р-29Д мали дальність 9100 км і точність до 900 м. Через те що система керування пусками ракет залишилася без змін, то запуск відбувався двома залпами, 12 ракет і додаткові 4 ракети.

Експлуатація[ред. | ред. код]

Ремонти і модернізації[ред. | ред. код]

Інциденти[ред. | ред. код]

Бойове використання[ред. | ред. код]

Сучасний статус і перспективи[ред. | ред. код]

До 1999 року усі кораблі проекту 667БД «Мурена-М» були виведені зі складу флоту.

Оцінка проекту[ред. | ред. код]

Порівняльна таблиця ПЧАРБ другого покоління.
Країна Flag of the United States.svg США Flag of the United States.svg США СРСР СРСР СРСР СРСР СРСР СРСР Велика Британія Велика Британія Франція Франція
ПЧАРБ Лафаєт Джеймс Медісон
Бенджамін Франклін
667А Навага 667Б Мурена 667БД Мурена-М Резолюшен Редутабль
Побуловано 19611964 19621967 19641974 19711977 19731975 19641969 19641985
Експлуатація 19631994 19641995 19671995? 19731999? 19751999 19661996 19692008
Кількість 9 10+12 34 18 4 4 6
Водозаміщення (т)
надводне
підводне
7 250
8 250
7 250
8 250
7 760
11 500
8 900
13 700
10 500
15 750
7 500
8 500
8 100
8 900
Число ракет 16 «Поларіс» А-3 потім «Посейдон» С-3 16 «Посейдон» С-3 або «Трайдент I» С-4 16 Р-27 12 Р-29 16 Р-29Д 16 «Поларіс» А-3ТК 16 M1 потім М2
потім М20 потім M4
ГЧ: блоків* потужністю 3*600Кт
10*50Кт
10*50Кт
8*100Кт
1*1Мт 1*1Мт 1*800Кт 3*600Кт 1*500Кт
1*500Кт
1*1,2Мт
6*150Кт
Вага ГЧ (кг) 760кг
2000кг
2000кг
1360кг
650кг 1100кг 1100кг 760кг 1360кг
1360кг
1000кг
 ?
Дальність (км) 4300км
4600км
4600км
8* 7400км
2400км 7800км 9100км 4300км 3000км
3200км
3200км
5000км


Представники[ред. | ред. код]

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
К-182 «60 років Великого Жовтня». 341 10 квітня 1073 12 січня 1975 17 грудня 1975
К-92 342 . 9 липня 1973 3 травня 1975 17 грудня 1975
К-193[ru] 353 3 вересня 1 липня 1975 30 грудня 1975 1995
К-354. 354 30 листопада 1973 1 липня 1975 30 грудня 1975

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945–1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7.
  • Справочник «Подводные лодки России», том IV, часть 1, 1ЦНИИ МО РФ (кораблестроения ВМФ), ЦКБ «Рубин», СПБ, 1996 год.
  • С. А. Спирихин: Надводные корабли, суда и подводные лодки постройки завода № 402. Архагельськ 2004, ISBN 5-85879-155-7.
  • Norman Polmar und Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945–2001. Potomac Books Inc., 2003, ISBN 978-1574885941 (englisch)
  • CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha: Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256.
  • PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7 — Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha: Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353.
  • Jan Radziemski, «Hiroszima» i jej siostry. Historia atomowych okrętów podwodnych projektu 658 w: Okręty Wojenne nr 6/2003, ISSN 1231-014X