К-27

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
К-27
К-27
Схематичне зображення підводного човна К-27
Верф завод № 402, Сєверодвінськ
Під прапором СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Сєверодвінськ, Греміха
Замовлення 12 вересня 1952
Закладений 15 червня 1958
Спуск на воду 1 квітня 1962
Введений до складу флоту 22 червня 1963
Виведений зі складу флоту 1 лютого 1979
На службі 19631979
Прізвисько «Нагасакі»
Сучасний статус 6 вересня 1982 року затоплений в затоці Степового на Південному острові Нової Землі
Бойовий досвід Холодна війна
Проєкт
Тип ПЧ атомний підводний човен
Розробник проєкту СКБ № 143
Головний конструктор Перегудов В. М.
Назаров О. К.
Класифікація НАТО November
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 14,9 вузлів (27,6 км/год)
Швидкість (підводна) 30,2 вузли (55,9 км/год)
Робоча глибина занурення 270 м
Гранична глибина занурення 300 м
Автономність плавання 50 діб
Екіпаж 105 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 109,8 м
Ширина корпусу найб. 8,3 м
Висота 9,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 6,3 м
Водотоннажність надводна 3 414 т
Силова установка
Атомна:
2 × реактори РМ-1 з рідкометалевим теплоносієм
Гвинти 2
Потужність 2 × 17 500 к. с.
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
8 носових ТА калібру 533-мм (20 торпед, з них 6 з ядерною ГЧ потужністю 15 кілотонн)
К-27. Карта розташування: Росія
К-27
К-27
Район затоплення К-27

К-27 (рос. К-27) — радянський атомний торпедний підводний човен, єдиний корабель, побудований за проєктом 645 ЖМТ з рідким металом як теплоносієм. Конструкція човна базувалася на проєкті 627 «Кит». Закладений 15 червня 1958 року на заводі № 402 у Сєверодвінську. 1 квітня 1962 року спущений на воду. 22 червня 1963 року включений до складу Північного флоту ВМФ СРСР. Дослідний підводний човен К-27 проєкту 645 став першим атомним підводним човном з двореакторною паровиробною установкою з рідкометалевим теплоносієм зі сплаву свинець-бісмут. На цьому ж човні були вперше використані автономні турбогенератори.

З 21 квітня по 12 червня 1964 року здійснив рекордне автономне плавання у води Центральної Атлантики. Підводний човен під командуванням І. І. Гуляєва побив рекорди щодо дальності автономного походу, тривалості підводного плавання.

До 7 вересня 1965 року перебував в бойовому складі як крейсерський підводний човен (КрПЧ) і лише згодом був переведений у розряд дослідних.

24 травня 1968 року на борту човна сталася радіаційна аварія. В результаті аварії реактора весь екіпаж був переопромінений і переніс гостру променеву хворобу, 20 осіб отримало дози радіації від 600 до 1000 бер. Загинуло 9 членів екіпажу: один матрос задихнувся у протигазі безпосередньо на борту, вісім людей померли пізніше у госпіталі від отриманих на борту високих доз радіації[1].

Після аварії відновлення К-27 було визнано недоцільним. Протягом 13 років атомний підводний човен перебував у резерві. 1 лютого 1979 року К-27 було виключено зі складу ВМФ СРСР і 1 жовтня 1980 року розформовано. У вересні 1982 року К-27 затоплений в Карському морі на глибині 33 м біля північно-східного узбережжя архіпелагу Нова Земля на вході до затоки Степової.

Човен був кораблем-лауреатом різних премій, серед членів його екіпажу були адмірали та Герої Радянського Союзу. За аналогією з К-19, прозваний «Хіросімою», К-27, також відомий радіаційними аваріями, мав на флоті прізвисько «Нагасакі».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. Мазуренко Вячеслав Николаевич. Глава 3. Баренцево море. 24 мая 1968 г. Катастрофа на ядерном реакторе К-27 // К-27 «Жидкий Металл». — Библиотека Максима Мошкова.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Л. А. Самаркин. Развитие ППУ с ЖМТ // Тайфун: Альманах. — СПб., 1997. — Вып. 4.
  • Мазуренко Вячеслав Николаевич. Предисловие // К-27 «Жидкий Металл». — Библиотека Максима Мошкова.