Афанасій (неаполітанський дука)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Афанасій
Народився 9 століття
Помер 898
Громадянство
(підданство)
Byzantine imperial flag, 14th century, square.svg Візантійська імперія
Діяльність священик
Титул Q21101016?
Посада Герцог
Батько Григорій III
Брати, сестри  • Сергій II

Афанасій (†898) — неаполітанський дука (878898), син дуки Григорія III та брат Сергія II.

У 878 він був єпископом Неаполя та повстав проти Сергія II, осліпив його і захопив владу в дукаті. Державний переворот відбувався за фінансового сприяння папи Римського Іоанна VIII, який бажав розірвати союз Неаполя з сарацинами. 9 вересня 876 папа писав Афанасію «non diligere Deum, qui mandata eius participando cum perfidis non custodit.»[1]

Однак, у 879 Іоанн відлучив Афанасія від цекрви, оскільки той продовжував мати дружні стосунки з сарацинами. Афанасій брав у часть у війні за капуанський престол. Він допомагав Атенульфу I проти його братів і кузенів. Разом з військом візантійців він обложив Капую. З 881 Афанасій правив у Капуї як технічний васал князя Салернського Гваймара I. У 886 Афанасій був звільнений від відлучення від церкви, проте знову уклав союз з сарацинами. Папа Стефан V пригрозив йому блокадою Неаполя.

З 887 Капуєю став правити Атенульф, який був змушений вести війну з Афанасієм за Лібурнію. У 895 Афанасій організував бунт прихильників Неаполя у Салерно, проте молодий син Гваймара I — Гваймар II придушив повстання.

Афанасій зміцнив владу і престиж Неаполя. Він був грекофілом, приклав багато зусиль для збереження грецьких рукописів, підтримував добрі відносини з Візантією. Мав дочку Гемму, яку видав за князя Беневентського Ландульфа I. Афанасію спадкував його племінник Григорій IV.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Engreen, p 319.[1]

Джерела[ред. | ред. код]


Королівські титули
Попередник:
Сергій II
неаполітанський дука
878898
Наступник:
Григорій IV