Бабаян Самвел Андранікович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабаян Самвел Андранікович
вірм. Սամվել Բաբայան
Samobabayan.jpg
Народився 5 березня 1965(1965-03-05) (54 роки)
Степанакерт, Нагірно-Карабаська автономна область, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Armenia.svg Вірменія
Національність вірмени
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов Вірменська
Учасник Карабаський конфлікт
Посада міністр оборони
Військове звання генерал
Конфесія Вірменська апостольська церква
Нагороди

Самвел Андранікович Бабаян (вірм. Սամվել Բաբայան, 5 березня 1965, Степанакерт) — військовий, державний і політичний діяч, генерал-лейтенант (з 1996 р.), герой Арцаху1997 р.).

Біографія[ред. | ред. код]

  • 1972—1982 — Вірменська середня школа № 7 ім. Е. Чаренца (м. Степанакерт).
  • 1983—1985 — служив у військовому контингенті СРСР, розташованому на території Німецької Демократичної Республіки.
  • З 1988 — приєднався до боротьби за визволення Арцаху.
  • 1989—1991 — був одним з підпільних командирів збройного опору, командував 2-ої добровільною ротою Степанакерту, був членом центрального підпільного штабу, заступником командира загонів самооборони НКР.
  • Червень 1991 — у період проведення операції «Кільце» був заарештований за наказом командування ЗС СРСР, під приводом порушення паспортного режиму та понад 6 місяців утримувався у в'язниці міста Баку.
  • 1992—1993 — здійснював координацію бойових дій оборонних районів НКР, брав участь у розробці плану визвольної операції Шуши.
  • 1992—1994 — брав участь у переговорах, про припинення бойових дій на фронті.
  • 1992—1999 — також у міжнародних переговорах з врегулювання карабаського конфлікту.
  • З березня по серпень 1992 — був членом комітету самооборони при раді міністрів НКР, заступником командувача силами самооборони НКР.
  • Із серпня 1992 по квітень 1993 — перший заступник голови комітету самооборони НКР.
  • З квітня 1993 по листопад 1993 — виконувач обов'язки голови комітету самооборони НКР.
  • З листопада 1993 по грудень 1999 — командувач армією оборони НКР.
  • 1995—1999 — перший міністр оборони НКР. Підполковник (1992), Полковник (1993), Генерал-майор (1994), нагороджений орденом «Золотий орел» НКР.
  • 1992—1994 — був членом державного комітету оборони НКР.
  • 1992—1995 — депутат Верховної Ради НКР першого скликання.
  • 1995—1999 — був членом уряду і ради безпеки при президентові НКР.
  • 2000—2004 — за замах на президента НКР був засуджений до 14 років позбавлення свободи, проте через 4,5 років був помилуваний.
  • 2004—2005 — заснував інформаційно-аналітичну громадську організацію «Хачмерук» (м. Єреван).
  • З листопада 2005 — заснував партію «Дашінк».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]