Бадяк Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Петрович Бадяк
Народився2 лютого 1938(1938-02-02) (86 років)
Тирява Сільна
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, культуролог, редактор
Alma materЛьвівський державний університет імені Івана Франка
Галузьмистецтвознавство, історія, культурологія
ЗакладЛьвівська національна академія мистецтв
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньКандидат історичних наук

Володи́мир Петро́вич Бадя́к (нар. 2 лютого 1938, с. Тирява Сільна, нині Сяноцького повіту, Польща). — український мистецтвознавець, історик, культуролог. Кандидат історичних наук (1980). Доктор філософії в історичних науках (1988). Член Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння», головний редактор інформаційного бюлетеня «Об'єднаних товариств депортованих українців Закерзоння». Завідувач кафедри гуманітарних наук Львівської національної академії мистецтв (1980—2002). Професор (1998).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 2 лютого 1938 року у селі Тирява Сільна (нині Сяноцького повіту, Польща).

Депортований з батьками 1946 року на Тернопільщину, де закінчив 1956 року Козівську середню школу. У 19601965 роках навчався на історичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка.

Учителював, від 1967 року — у Львівському технікумі електрозв'язку, від 1970 року — у Львівському політехнічному інституті, від 1980 року — завідувач кафедри гуманітарних наук Львівської національної академії мистецтв.

Праці

[ред. | ред. код]

Автор понад 440 наукових та навчально-методичних робіт, які охоплюють питання дослідження художньої культури, її творців, охорони культурної спадщини, депортації українців із Закерзоння, а також навчального процесу: історії України, археології, пам'яткознавства, у тому числі 10 монографій, зокрема:

  • «Збереження пам'яток архітектури на Львівщині в повоєнні роки» // УІЖ. — 1974. — № 4;
  • «Стежка І. Франка» (1981);
  • «Концепція історичного краєзнавства та його національна суть» // Історичне краєзнавство і національне виховання. — Львів, 1994;
  • «Тоталітаризм і творчий процес» (1995);
  • «Руйнація культурної спадщини як метод денаціоналізації українського народу (слідами маловідомого документа)» // Вісник Львівської академії мистецтв. — 1995. — Вип. 6;
  • «Фортифікації Львова: реальні і полемічні» // Історично-краєзнавчі дослідження. — К., 1999. — Вип. 2;
  • «Творче життя за „перших совєтів“» // Дзвін. — 2000. — № 9;
  • «Корона Данила Галицького» // Дзвін. — 2001. — № 10;
  • «В лещатах Сталінщини: Нарис історії Львівської організації Спілки художників України. 1939–1953». — Л., 2002.
  • «Наш Владика. Життя і посмертні митарства перемишльського єпископа Блаженного Йосафата Коциловського» (2000, 2002);
  • «Фундатори. Львівська національна академія мистецтв», «В лещатах сталінщини: нарис з історії львівської організації спілки художників України,1939-1953» (усі — 2003);
  • «Історія України як об'єкт наукового пізнання і засіб національного виховання»: навчальний посібник (2004);
  • «Надбання. Збірник науково-публіцистичних праць» (2008);
  • «Надсяння. Про діяльність суспільно-культурного товариства депортованих українців» (2019);
  • «Пам'яткоохоронна історія Львова» (2014);
  • «Осінь. Спогади, статті, бібліографічний покажчик, ілюстрації» (2018);
  • «Найкращі роки» (2019);
  • «Вирвані з материнської землі» (2020).

Володимир Бадяк також є автором публікацій про творчість українських художників, зокрема, М. Бідняка, Е. Миська, В. Патика. Упорядник збірника праць наукових конференцій, присвячених патріархові Йосипу Сліпому, 45-літньому ювілею Львівської національної академії мистецтв, 50-літтю депортації українців із Польщі. У 1990–2016 роках — упорядник і редактор «Вісника Львівської академії мистецтв».

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]