Мисько Еммануїл Петрович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Мисько Еммануїл Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
21 травня 1929 Устрики-Долішні, Гміна Устрики-Долішні, Бещадський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща |
| Помер |
12 березня 2000 (70 років) або 12 листопада 2000[1] (71 рік) Львів, Україна |
| Поховання | |
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка СРСР Україна |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Львівська національна академія мистецтв |
| Вчителі | Манастирський Вітольд Антонович і Севера Іван Васильович |
| Відомі учні | Когут Іван Михайлович і Кріп Євген Михайлович |
| Знання мов | українська[3] |
| Нагороди |
 |
_-_9260.jpg)
Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Іване-Пусте
Еммануї́л Петро́вич Мисько́ (21 травня 1929, Устрики-Долішні, нині Польща — 12 березня 2000, Львів) — український скульптор. Дід українського співака і музиканта Гордія Старуха.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народний художник УРСР (1978). Дійсний член Академії мистецтв України (від 1996). Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1972).
Увесь життєвий і творчий шлях Миська пов'язаний зі Львовом. Тут він здобув художню освіту — 1956 закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (педагог І. Севера). Як скульптор Мисько — майстер портретного жанру української пластики другої половини XX століття, автор галереї портретів відомих учених, художників, письменників, громадських діячів.
Довголітній голова Львівської Спілки художників, він наприкінці 1980—х очолював Фонд культури. Мисько — академік-засновник Академії мистецтв України. Член комітетів республіканських виставок 1976[4] і 1980 років[5].
Понад десятиліття очолював Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв).
Помер у Львові 12 березня 2000 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 67[6].
- Монументальні роботи
- Пам'ятник із бронзовим рельєфом на могилі Михайла Возняка на Личаківському цвинтарі, поле № 1 (1955)[7].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку на вулиці Личаківській у Львові (березень 1960, співавтор Яків Чайка)[8].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Лозівці (липень 1960, співавтор Яків Чайка)
- Пам'ятник Іванові Франку в Львові. 1964 рік, граніт, висота 13 м. Співавтори Валентин Борисенко, Дмитро Крвавич, Василь Одрехівський, Яків Чайка, архітектор Андрій Шуляр[9].
- Пам'ятник Іванові Франку в Дрогобичі. 1966 рік, співавтори Яків Чайка, Василь Одрехівський, архітектори Ярослав Новаківський і Анатолій Консулов[10].
- Пам'ятники полеглим у селах Волоща (1967[11], співавтори скульптор Ярослав Мотика, архітектор Олександр Матвіїв[12]), Ясениця-Сільна (1974, архітектор Олександр Матвіїв, скульптор Ярослав Мотика)[11], Хлівчани (1979, архітектор Мирон Вендзилович).[13].
- Пам'ятник Володимирові Леніну в селі Опори (1967)[11].
- Монумент бойової слави радянських Збройних сил на вулиці Стрийській у Львові (1969—1970, граніт, базальт, бронза). Співавтори скульптори Дмитро Крвавич, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков, архітектори Аполлон Огранович і Мирон Вендзилович. Роботу відзначено 1972 року Державною премією УРСР ім. Шевченка, а 1974-го — золотою медаллю ім. Грекова Академії мистецтв СРСР[14].
- Пам'ятник Олександрові Гаврилюку у сквері між вулицями Лисенка, Просвіти та Короленка у Львові (1982). Співавтори Дмитро Крвавич, архітектор Мирон Вендзилович[15].
- Конкурсний проєкт другої черги будівництва меморіалу на Марсовому полі — статуї св. Георгія Переможця на коні. 1985 рік, архітектор Василь Каменщик. Проєкт відзначено премією, не реалізовано[16].
- Скульптурна композиція «Сад світової культури» в Івано-Франковому (1986, співавтор Йосип Садовський)ref>Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 176.</ref>.
- Пам'ятний знак радянським льотчикам у Джанкої (архітектор Володимир Блюсюк)[17].
- Скульптурні композиції інтер'єру головної пошти у Львові: «Голуб Ярославни», «Історія Пошти», «Космос і пошта», «Телефон і телеграф». Виконані у матеріалі Романом Миськом під час реконструкції 1973–1975 років за проектом Аполлона Ограновича[18].
- Портрети
- Федора Нірода (1957).
- Олени Кульчицької (1960, дерево, 43×36×28, Національний музей у Львові)[19].
- Олекси Новаківського (1960, дерево, 87×85×70,5, Національний музей у Львові).[19]
- Івана Франка (1964).
- Леопольда Левицького (1966).
- Скульптора Володимира Петрова (1968, тонований гіпс, 40×28×30).[20].
- Письменника Петра Козланюка (1969, кована мідь, 60×35×40)[20].
- Портрет Чакмакчяна (1969, тонований гіпс, 30×22×25)[20].
- Письменника Романа Іваничука (1969, тонований гіпс, 55×30×35)[20].
- Письменника Володимира Гжицького (1970, тонований гіпс, 65×75×45)[20].
- Василя Стефаника (1971).
- Портрет Героя Соціалістичної Праці доярки О. Солотви (1973, шамот, 60×75×40[21], за іншими даними тонований гіпс[22]).
- «В. Стефаник», медаль (не пізніше 1974)[23].
- «М. Кузнецов», медаль (не пізніше 1974)[24].
- «В. І. Ленін» 1975, тонований гіпс, 83×66×64 (співавтор Любомир Лесюк)[25].
- Портрет Героя Соціалістичної Праці О. Пустовійта (1975, шамот, 69×39×57)[26].
- Портрет білоруського поета Г. Буравкіна (1975, шамот, 48×38×42).[26].
- Портрет директора Великомостівської шахти № 5 Володимира Григор'єва 1976, тонований гіпс, 92×77×60[25].
- Портрет Івана Волоса, майстра цеху ЛАЗ (1976, тонований гіпс, 75×45×45[27], за іншими даними — шамот[28]).
- Портрет казашки (1977, шамот, 37×46×45)[27].
- Романа Лубківського (1977, шамот, 50×42×48)[29].
- Портрет білоруського графіка Г. Поплавського (1977, шамот, 45×30×35)[27].
- Портрет єреванського архітектора Каріне (1977, шамот, 42×50×48, Львівська галерея мистецтв)[30].
- Портрет слюсаря ЛАЗ, заслуженого механізатора М. Стогула (1977, тонований гіпс, 46×32×40)[27].
- Депутата Верховної Ради СРСР Г. Жарко (1979, тонований гіпс, 45×41×45)[31].
- Портрет Героя Соціалістичної Праці Н. Вереніцина (1980, шамот, 67×65×38)[32].
- Портрет академіка Я. Підстригача (1980, шамот, 80×40×50)[32].
- Портрет югославської поетеси Десанки Максимович (1981, тонований гіпс, 71×45×38)[33].
- «Портрет В. В. Яшина» (1982, тонований гіпс, 70×63×32)[34].
- Портрет Героя Радянського Союзу Ф. Моріна (1982, тонований гіпс, 96×45×50)[35].
- Портрет І. Ф. Якурнова (1984, тонований гіпс, 63×23×28)[35].
- Портрет ветерана війни і ветерана праці полковника Д. Ф. Воротинцева (1984, тонований гіпс, 45×20×31)[35].
- Портрет письменника Р. Федоріва (1984, шамот, 60×60×38)[36].
- Портрет Героя Радянського Союзу М. Лиховида (1985, тонований гіпс, 62×59×29)[35].
- Портрет Р. Іваничука (1985, теракота, 74×53×49)[37].
- Портрет Р. Іваничука (1986, тонований гіпс, 73×50×45)[36].
- Портрет Д. Павличка (1986, тонований гіпс, 70×84×43)[36].
- І. Франко (1986, тонований гіпс, 220×90×70)[36].
- Кардинала Йосифа Сліпого.
- Я. Музики.
- О. Гончара.
- П. Жолтовського.
- С. Гординського.
- Данила Галицького.
- Меморіальні таблиці
- Лесі Українці на вулиці, названій її іменем у Львові (1971, архітектор Мирон Вендзилович)[38].
- Олексі Новаківському на вулиці Листопадового чину, 11 (1972)[39].
- Леопольдові Левицькому на вулиці Устияновича, 10 у Львові (1973)[40].
- Соломії Крушельницькій на вулиці Крушельницької, 23 (1973)[41].
- Антінові Манастирському на вулиці Кармелюка, 9 у Львові (1978)[42].
- Таблиця на дзвіниці костелу у Дрогобичі на честь звільнення міста загонами Богдана Хмельницького (1979)[10].
- Таблиця із горельєфом Ярослави Музики на вулиці Винниченка, 26 у Львові (1994, бронза, архітектор Василь Каменщик)[43].
- Іларіонові Свєнціцькому на вулиці Драгоманова, 42 (1996)[44].
- Ростиславові Братуню на вулиці Грицая, 8 у Львові (1998, бронза, архітектор Василь Каменщик)[45].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- ↑ Личаківський некрополь — С. 365.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 4.
- ↑ Республіканська виставка творів молодих художників. Каталог / укл. А. Г. Брусіна, О. Є. Ігнатьєва, М. О. Склярська та ін. — К. : Реклама, 1981. — С. 3.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 371. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський… — С. 103.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — 2013. — С. 36. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 319.
- ↑ а б Памятники истории… — С. 325.
- ↑ а б в Памятники истории… — С. 326.
- ↑ Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 91; Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 27, 37.
- ↑ Памятники истории… — С. 340.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис… — С. 260.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
- ↑ Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 213. — ISBN 978-966-441-384-5.
- ↑ Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125; Львівська експериментальна… — С. 38.
- ↑ Сьомочкін І. Будинки Головної пошти на тлі історії її розвитку (XVIII—XX ст.) // Галицька брама. — 1996. — № 23. — С. 7.
- ↑ а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 27.
- ↑ а б в г д Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 25, 37.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 27; Художня виставка «Слава праці»… — С. 30.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 27; Жовтень. — 1974. — № 1. — С. 127; Слава шахтарська. Виставка творів образотворчого мистецтва (до 25-річчя Червонограда). — Львів, 1977. — С. 15.
- ↑ Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 103.
- ↑ Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 53.
- ↑ а б Слава шахтарська… — С. 15.
- ↑ а б Художня виставка «Слава праці»… — С. 30.
- ↑ а б в г Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 50.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 27.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 27; Ленінським шляхом. Каталог… — С. 51.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 27; Ленінським шляхом. Каталог… — С. 50—51.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 28.
- ↑ а б Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — К. : Реклама, 1982. — С. 23.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки «Бійці вогненного фронту». — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 10, 12.
- ↑ а б в г Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 8—9.
- ↑ а б в г Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
- ↑ Художники Прикарпаття… — С. 137.
- ↑ Львівська експериментальна… — С. 27, 30; Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 150.
- ↑ Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч… — С. 150.
- ↑ Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 171. — ISBN 966-7022-09-9.
- ↑ Львів. Туристичний… — С. 451.
- ↑ Львів. Туристичний… — С. 355.
- ↑ Перейма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XI. — Львів: Новий час, 2006. — С. 211. — ISBN 966-96146-9-4.
- ↑ Сидор О. Національний музей у Львові в історії музейництва Галичини кінця XIX — початку XX ст. // Літопис Національного музею у Львові. — Львів, 2004. — Вип. 3 (8). — С. 30.
- ↑ Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 176—177. — ISBN 978-617-629-077-3.
Література[ред. | ред. код]
- Лауреати Шевченківської премії. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 346—350.
- Скульптор Еммануїл Мисько: світло долі: (альбом) / Яців Р. М. — К.: Криниця, 2009. — 223 с.
- Еммануїл Мисько: Бібліогр. покажч. / Уклад. Н. В. Міц; Відп. ред. С. О. Черепанова. — Л.: Каменяр, 1996. — 60 с.
- Дар серця і розуму / Розмову з Е. Миськом напередодні його ювілею записав Р. Кудлик; З мгф/кат записала Р. Мисько // Дзвін. — 2001. — № 5—6. — С. 124—126.
- Мисько-Пасічник Р. Еммануїл Мисько // Митці Львівщини: календар знаменних і пам'ятних дат на 2004 р. — Львів, 2004. — С. 40—44.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мисько Еммануїл Петрович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 227.
- Мальовид — «Я знаю, що роблю.» Емануїл Мисько
- Ми пам'ятаємо. Гідний Еммануїл Мисько [Архівовано 13 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- У Львові відкрито ювілейну виставку «Еммануїл Мисько — Митець, Громадянин». Фото
- Творча лабораторія Еммануїла Миська
|
Категорії:
- Народились 21 травня
- Народились 1929
- Уродженці Устриків-Долішніх
- Померли 12 березня
- Померли 2000
- Померли 12 листопада
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Львівської національної академії мистецтв
- Лауреати Шевченківської премії 1972 року
- Українські скульптори
- Лемки
- Скульптори Львова
- Ректори Львівської національної академії мистецтв