Мисько Еммануїл Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мисько Еммануїл Петрович
Еммануїл Мисько.jpg
Народився 21 травня 1929(1929-05-21)
Устрики-Долішні, Гміна Устрики-Долішні, Бещадський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 12 березня 2000(2000-03-12) (70 років) або 12 листопада 2000(2000-11-12)[1] (71 рік)
Львів, Україна
Поховання
Країна Flag of Poland (1927–1980).svg Польська Республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність скульптор
Alma mater Львівська національна академія мистецтв
Вчителі Манастирський Вітольд Антонович і Севера Іван Васильович
Відомі учні Когут Іван Михайлович і Кріп Євген Михайлович
Знання мов українська[3]
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1972

Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Іване-Пусте

Еммануї́л Петро́вич Мисько́ (21 травня 1929, Устрики-Долішні, нині Польща — 12 березня 2000, Львів) — український скульптор. Дід українського співака і музиканта Гордія Старуха.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народний художник УРСР (1978). Дійсний член Академії мистецтв України (від 1996). Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1972).

Увесь життєвий і творчий шлях Миська пов'язаний зі Львовом. Тут він здобув художню освіту — 1956 закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (педагог І. Севера). Як скульптор Мисько — майстер портретного жанру української пластики другої половини XX століття, автор галереї портретів відомих учених, художників, письменників, громадських діячів.

Довголітній голова Львівської Спілки художників, він наприкінці 1980—х очолював Фонд культури. Мисько — академік-засновник Академії мистецтв України. Член комітетів республіканських виставок 1976[4] і 1980 років[5].

Понад десятиліття очолював Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв).

Помер у Львові 12 березня 2000 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 67[6].

Монументальні роботи
Портрети
  • Федора Нірода (1957).
  • Олени Кульчицької (1960, дерево, 43×36×28, Національний музей у Львові)[19].
  • Олекси Новаківського (1960, дерево, 87×85×70,5, Національний музей у Львові).[19]
  • Івана Франка (1964).
  • Леопольда Левицького (1966).
  • Скульптора Володимира Петрова (1968, тонований гіпс, 40×28×30).[20].
  • Письменника Петра Козланюка (1969, кована мідь, 60×35×40)[20].
  • Портрет Чакмакчяна (1969, тонований гіпс, 30×22×25)[20].
  • Письменника Романа Іваничука (1969, тонований гіпс, 55×30×35)[20].
  • Письменника Володимира Гжицького (1970, тонований гіпс, 65×75×45)[20].
  • Василя Стефаника (1971).
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці доярки О. Солотви (1973, шамот, 60×75×40[21], за іншими даними тонований гіпс[22]).
  • «В. Стефаник», медаль (не пізніше 1974)[23].
  • «М. Кузнецов», медаль (не пізніше 1974)[24].
  • «В. І. Ленін» 1975, тонований гіпс, 83×66×64 (співавтор Любомир Лесюк)[25].
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці О. Пустовійта (1975, шамот, 69×39×57)[26].
  • Портрет білоруського поета Г. Буравкіна (1975, шамот, 48×38×42).[26].
  • Портрет директора Великомостівської шахти № 5 Володимира Григор'єва 1976, тонований гіпс, 92×77×60[25].
  • Портрет Івана Волоса, майстра цеху ЛАЗ (1976, тонований гіпс, 75×45×45[27], за іншими даними — шамот[28]).
  • Портрет казашки (1977, шамот, 37×46×45)[27].
  • Романа Лубківського (1977, шамот, 50×42×48)[29].
  • Портрет білоруського графіка Г. Поплавського (1977, шамот, 45×30×35)[27].
  • Портрет єреванського архітектора Каріне (1977, шамот, 42×50×48, Львівська галерея мистецтв)[30].
  • Портрет слюсаря ЛАЗ, заслуженого механізатора М. Стогула (1977, тонований гіпс, 46×32×40)[27].
  • Депутата Верховної Ради СРСР Г. Жарко (1979, тонований гіпс, 45×41×45)[31].
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці Н. Вереніцина (1980, шамот, 67×65×38)[32].
  • Портрет академіка Я. Підстригача (1980, шамот, 80×40×50)[32].
  • Портрет югославської поетеси Десанки Максимович (1981, тонований гіпс, 71×45×38)[33].
  • «Портрет В. В. Яшина» (1982, тонований гіпс, 70×63×32)[34].
  • Портрет Героя Радянського Союзу Ф. Моріна (1982, тонований гіпс, 96×45×50)[35].
  • Портрет І. Ф. Якурнова (1984, тонований гіпс, 63×23×28)[35].
  • Портрет ветерана війни і ветерана праці полковника Д. Ф. Воротинцева (1984, тонований гіпс, 45×20×31)[35].
  • Портрет письменника Р. Федоріва (1984, шамот, 60×60×38)[36].
  • Портрет Героя Радянського Союзу М. Лиховида (1985, тонований гіпс, 62×59×29)[35].
  • Портрет Р. Іваничука (1985, теракота, 74×53×49)[37].
  • Портрет Р. Іваничука (1986, тонований гіпс, 73×50×45)[36].
  • Портрет Д. Павличка (1986, тонований гіпс, 70×84×43)[36].
  • І. Франко (1986, тонований гіпс, 220×90×70)[36].
  • Кардинала Йосифа Сліпого.
  • Я. Музики.
  • О. Гончара.
  • П. Жолтовського.
  • С. Гординського.
  • Данила Галицького.
Меморіальні таблиці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  2. Личаківський некрополь — С. 365.
  3. Czech National Authority Database
  4. Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 4.
  5. Республіканська виставка творів молодих художників. Каталог / укл. А. Г. Брусіна, О. Є. Ігнатьєва, М. О. Склярська та ін. — К. : Реклама, 1981. — С. 3.
  6. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 371. — ISBN 966-8955-00-5.
  7. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський… — С. 103.
  8. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — 2013. — С. 36. — ISBN 978-617-7142-00-2.
  9. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 319.
  10. а б Памятники истории… — С. 325.
  11. а б в Памятники истории… — С. 326.
  12. Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 91; Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 27, 37.
  13. Памятники истории… — С. 340.
  14. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис… — С. 260.
  15. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
  16. Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 213. — ISBN 978-966-441-384-5.
  17. Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125; Львівська експериментальна… — С. 38.
  18. Сьомочкін І. Будинки Головної пошти на тлі історії її розвитку (XVIII—XX ст.) // Галицька брама. — 1996. — № 23. — С. 7.
  19. а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 27.
  20. а б в г д Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 25, 37.
  21. Выставка произведений художников западных… — С. 27; Художня виставка «Слава праці»… — С. 30.
  22. Выставка произведений художников западных… — С. 27; Жовтень. — 1974. — № 1. — С. 127; Слава шахтарська. Виставка творів образотворчого мистецтва (до 25-річчя Червонограда). — Львів, 1977. — С. 15.
  23. Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 103.
  24. Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 53.
  25. а б Слава шахтарська… — С. 15.
  26. а б Художня виставка «Слава праці»… — С. 30.
  27. а б в г Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 50.
  28. Выставка произведений художников западных… — С. 27.
  29. Выставка произведений художников западных… — С. 27; Ленінським шляхом. Каталог… — С. 51.
  30. Выставка произведений художников западных… — С. 27; Ленінським шляхом. Каталог… — С. 50—51.
  31. Выставка произведений художников западных… — С. 28.
  32. а б Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — К. : Реклама, 1982. — С. 23.
  33. Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
  34. Каталог обласної художньої виставки «Бійці вогненного фронту». — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 10, 12.
  35. а б в г Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 8—9.
  36. а б в г Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  37. Художники Прикарпаття… — С. 137.
  38. Львівська експериментальна… — С. 27, 30; Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 150.
  39. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч… — С. 150.
  40. Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 171. — ISBN 966-7022-09-9.
  41. Львів. Туристичний… — С. 451.
  42. Львів. Туристичний… — С. 355.
  43. Перейма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XI. — Львів: Новий час, 2006. — С. 211. — ISBN 966-96146-9-4.
  44. Сидор О. Національний музей у Львові в історії музейництва Галичини кінця XIX — початку XX ст. // Літопис Національного музею у Львові. — Львів, 2004. — Вип. 3 (8). — С. 30.
  45. Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 176—177. — ISBN 978-617-629-077-3.

Література[ред. | ред. код]

  • Лауреати Шевченківської премії. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 346—350.
  • Скульптор Еммануїл Мисько: світло долі: (альбом) / Яців Р. М. — К.: Криниця, 2009. — 223 с.
  • Еммануїл Мисько: Бібліогр. покажч. / Уклад. Н. В. Міц; Відп. ред. С. О. Черепанова. — Л.: Каменяр, 1996. — 60 с.
  • Дар серця і розуму / Розмову з Е. Миськом напередодні його ювілею записав Р. Кудлик; З мгф/кат записала Р. Мисько // Дзвін. — 2001. — № 5—6. — С. 124—126.
  • Мисько-Пасічник Р. Еммануїл Мисько // Митці Львівщини: календар знаменних і пам'ятних дат на 2004 р. — Львів, 2004. — С. 40—44.

Посилання[ред. | ред. код]