Тирява Сільна
Село
 Координати 49°37′00″ пн. ш. 22°16′59″ сх. д. / 49.61667000002777427881° пн. ш. 22.28333000002777808° сх. д.Координати: 49°37′00″ пн. ш. 22°16′59″ сх. д. / 49.61667000002777427881° пн. ш. 22.28333000002777808° сх. д.
|
Тирява Сільна (пол. Tyrawa Solna) — бойківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 403 особи (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться в Солених Горах. Назва села, як і гір, походить від солених джерел, з яких варили сіль ще в епоху бронзи, про що свідчать численні археологічні знахідки.
Історія[ред. | ред. код]
На території села існувало городище в ранньому середньовіччі, що свідчить що воно істнувало ще у давньоруські часи.[2]
Згадується Тирява Сільна в першому ж наявному масиві документів — у 1431 р. Входило до Сяніцької землі Руське воєводства. За податковим реєстром 1565 р. в селі було 24 кмети на 7 і 1/2 ланах ріллі та 4 і 1/2 ланах городів з численними податками й повинностями, піп (отже, вже була церква), 2 корчмарі з корчмами, 16 загородників, жупа.[3]
До 1772 р. село входило до Сяніцької землі Руського воєводства, з 1783 року — до Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини[4].
У 1837 р. в селі була зведена дерев’яна церква Собору св. Івана Хрестителя.
У 1892 році село нараховувало 146 будинків і 836 мешканців (755 греко-католиків, 47 римо-католиків і 34 юдеї), місцева греко-католицька парафія включала села Семушова і Голучків (приєднані в 1813 р.) та належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.
В 1936 р. були 892 греко-католики, 28 римо-католиків і 32 юдеї, парафія належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р. Також були москвофільська читальня ім. Мих. Качковского (з власним домом).
На 1 січня 1939-го в селі з 1180 жителів було 1060 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів, 40 поляків (працівників нафтовидобутку) і 30 євреїв[5]. Село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Ліського повіту[6]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[7]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, словацька армія оволоділа селом, а територія знову була окупована німцями. 29 липня 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з Тирявою Сільною було передане до складу Польщі.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[8], а на їхнє місце поселені поляки. Церква перетворена на костел.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 208 | 59 | 132 | 17 |
| Жінки | 195 | 49 | 108 | 38 |
| Разом | 403 | 108 | 240 | 55 |
Народилися[ред. | ред. код]
- Михайло Дзядик — український художник.
- Ясеницька-Волошин Олена — українська піаністка, музичний педагог.
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тирява Сільна
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340- 1650, Wrocław 1962
- ↑ Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 263 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
- ↑ Центральний державний історичний архів України (Львів), Фонд 49
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 15 липня 2017.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 липня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Филипчак І. Нарис історії Тиряви Сільної, Львів: Друкарні НТШ, 1937 р.
- Tyrawa (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 719. (пол.)
- Tyrawa (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 670. (пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |