Національний університет «Львівська політехніка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний університет
«Львівська політехніка»
НУ «ЛП»
Nulp logo ukr.jpg
Polytechnic Lwow 20091.JPG
Головний корпус Львівської політехніки
49°50′ пн. ш. 24°00′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.000° сх. д. / 49.833; 24.000Координати: 49°50′ пн. ш. 24°00′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.000° сх. д. / 49.833; 24.000
Міжнародна назва біл. Львоўскі політэхнічны інстытут (1939)
рос. Львовский политехнический институт (1939)
Назва латиною Lviv Polytechnic National University
Тип національний
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Львів
Гасло Litteris et artibus
Засновано 7 березня 1816
Акредитація IV  рівня
Ректор Бобало Юрій Ярославович
Студентів 35000
Співробітників 3587 (з них понад 2200 — науково-педагогічний склад)
Докторів 350
Приналежність Асоціація університетів України,
European University Association
Членство у Асоціація університетів Європи[1]
Випускники Категорія:Випускники Львівської політехніки
Адреса 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери 12
Сайт www.lp.edu.ua
CMNS: Національний університет «Львівська політехніка» на Вікісховищі

Націона́льний університе́т «Льві́вська політе́хніка» — найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, заснований 1816 року як Реальна школа[2] з дозволу австрійського імператора Франца І. За результатами експертного рейтингу Львівська політехніка упродовж останніх років входить у чільну п'ятірку найкращих вітчизняних вищих навчальних закладів.

Історія[ред. | ред. код]

Світлина з початку ХХ століття

Львівська політехніка – це університет трьох століть – ХІХ, ХХ і ХХІ. Це історичний бренд, сутність якого закодована у безсмертних словах присяги: «Litteris et Artibus» – «Науками й Мистецтвом», вірність якій зберігали десятки поколінь львівських політехніків.

7 березня 1816 року у Львові відкрито Цісарсько-королівську реальну школу. Утримувалась технічна школа за кошти нововведеного місцевого промислового податку. У навчальних планах Реальної школи основну роль відвели предметам природничо-математичного циклу, кресленню, рисунку та вивченню нових сучасних мов. Реальної школи у Львові, що невдовзі стала визнаним науково-інтелектуальним та освітнім центром, осередком національної культури, свободи й демократичного розвою. Навчальний процес у Реальній школі здійснювався на основі німецьких освітніх програм, які були пристосовані до місцевих вимог. Новостворена Реальна школа розмістилася у гарному будинку під номером 20 на тодішній вулиці Пекарській (тепер — вулиця Вірменська).

1825 року, за Королівським декретом австрійського імператора Франца І, трикласне Цісарсько-королівське реальне училище було реорганізоване у Цісарсько-королівське училище технічних наук і торгівлі у Львові. 1835 року Училище технічних наук і торгівлі перетворили на Цісарсько-королівську реально-торговельну академію у Львові. Тут у 1841 році відкрили технічний факультет.

Інтер'єр головного корпусу

1844 року в будинку Даровського, що на сьогоднішній вулиці Вірменській, 2 відкрили Цісарсько-королівську технічну академію у Львові з технічним та торговельним відділами (факультетами). Вона була однією з перших академічних технічних шкіл у Європі й першою в Україні. У 1877 році новий навчальний рік під керівництвом нового ректора Юліана Захаревича почали в новому корпусі академії (на теперішній вул. Степана Бандери). Проект будинку хімічної лабораторії академії виконав архітектор Юліан Захаревич. Тоді ж академію було перейменовано на Вищу політехнічну школу і включено до академічних шкіл Австро-Угорської імперії.

10 липня 1912 лекцію у Львівській політехнічній школі прочитала Марія Склодовська-Кюрі. Того ж дня вчена рада Політехніки вшанувала Марію званням почесного доктора технічних наук. Її ім'я увіковічено на почесній дошці докторів honoris causa Львівської політехніки. (Детальніше у статті Марія Склодовська-Кюрі у Львівській політехніці).

З 1921 р. заклад називався «Львівською політехнікою», а з 1939 року — Львівським політехнічним інститутом.

У червні 1993, за рік до святкування свого 150-річчя, Львівський політехнічний інститут отримав найвищий — четвертий — рівень акредитації, статус університету і назву Державний університет «Львівська політехніка». У 2000 році Політехніка отримала статус національного університету[3]. 8 липня 2009 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні надав Національному університету «Львівська політехніка» статус самоуправного дослідницького національного вищого навчального закладу.[4]

Полотна в актовому залі головного корпусу, які символізують технічний прогрес

Головний корпус Львівської політехніки[ред. | ред. код]

Головний корпус університету, споруджений 1877 р. у стилі пізнього Ренесансу під орудою тодішнього ректора – професора Юліана Захаревича, став справжньою перлиною архітектури міста. Увінчує цю споруду аттик з трифігурною скульптурною композицією, автор якої – відомий скульптор Леонардо Марконі.

Полотна в актовому залі головного корпусу символізують технічний прогрес. Всього в актовому залі — 11 написаних олією картин, які створені у 80-х роках 19 століття видатним польським художником Яном Матейком у малих композиційних ескізах. У великих розмірах вони написані майстрами краківської художньої школи під керівництвом автора.[5]

Архітектор переосмислив стиль віденського історизму і додав у конструкцію будови елементи ренесансу і бароко.

Упродовж трьох століть свого розвитку університет є невід’ємною складовою європейської технічної науки, уславився висококваліфікованими кадрами інженерів, конструкторів, вчених.

Організація й адміністрація[ред. | ред. код]

Керівництво університету[ред. | ред. код]

До складу Національного університету «Львівська політехніка» входять:

Видавництво Львівської політехніки[ред. | ред. код]

Географія студентів 1 курсу (2019р.), поселених у гуртожитки Політехніки

Студентське містечко[ред. | ред. код]

Студентське містечко Національного університету “Львівська політехніка” ‒ потужний житловий комплекс, який складається із 13 студентських гуртожитків та 2 гуртожитків, у яких мешкають викладачі та співробітники.

На кінець 2019 р. в гуртожитках Студмістечка проживало близько 8300 студентів та аспірантів. За результатами вступної компанії 2019 року в гуртожитки поселено понад 2200 студентів першого курсу та студентів старших курсів, які вступили до університету.

Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка»[ред. | ред. код]

Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки
Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки


Lviv Tech StartUp School[ред. | ред. код]

У діяльності бізнес-інноваційного центру започатковано Tech StartUp School, в межах якої організовано школу підприємців та інноваторів (стартап школу), забезпечено умови для підготовки тренерів та менторів, створюються коворкінг, спеціалізовані лабораторії, організовано краудфандинговий майданчик, проводяться конкурси (бізнес-ідей та проектів, міжнародний конкурс під брендом «Tech Challenge», конкурс зі створення додатка до мобільного телефона «Клікерс» тощо).


Навчання[ред. | ред. код]

Львівська політехніка сьогодні – це 18 навчально-наукових інститутів. В університеті навчаються понад 35 тис. студентів та екстернів.

У 2018/19 н. р. у Львівській політехніці здійснювалась підготовка фахівців за 66 напрямами підготовки, 61 бакалаврською спеціальністю, 65 бакалаврськими освітньо-професійними програмами, 57 магістерськими спеціальностями, 140 магістерськими освітньо-професійними та 23 освітньо-науковими програмами.

Навчальний процес забезпечує професорсько-викладацький склад чисельністю понад 2200 осіб, з яких понад 320 — доктори наук та більше 1200 — доценти, кандидати наук. До навчального процесу залучено науковців з наукових установ НАН України, виробничих підприємств та проектних інститутів.

Науково-навчальні інститути[ред. | ред. код]

Сучасні корпуси НУ «ЛП» (1970-80-ті)

Коледжі Львівської політехніки[ред. | ред. код]

До структури університету входять 10 коледжів, а саме:

У цих закладах освіти навчається 8325 студентів за 38 спеціальностями ОКР “молодший спеціаліст”.

Вступ до Львівської політехніки[ред. | ред. код]

Географія вступників-бакалаврів у 2019 р. за областями України

Університет пропонує широкий вибір навчальних програм першого (бакалаврські програми) та другого (програми спеціаліста та магістра) циклів навчання. Львівська політехніка також веде підготовку кандидатів наук через аспірантуру та докторів наук через докторантуру. Для цього в університеті створений відділ докторантури та аспірантури. Повний перелік навчальних програм можна знайти у Каталозі освітніх програм.

У 2019 року серед бакалаврів зараховано на основі повної загальної середньої освіти, 4281 (89,5 %) вступник із західного регіону та 505 осіб (10,5 %) з інших регіонів України (зокрема з Автономної Республіки Крим і Донецької та Луганської областей).

На перший курс навчання освітнього рівня “магістр” відповідно до державного замовлення зараховано:

  • за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів – 1211 осіб (у 2018 р. – 1401 особу, в 2017 р. ‒ 1604 особи);
  • за освітньо-науковими програмами підготовки магістрів – 223 особи (у 2018 р. – 216 осіб).

Провідну роль у профорієнтаційній роботі Львівської політехніки відіграє Інтелектуальний навчально-науковий центр професійно-кар’єрної орієнтації. У 2019 р. змінено формат інтерактивних онлайн-вебінарів “Дні знайомства з Львівською політехнікою” ‒ їх вперше проведено у вигляді відеоуроків для інформування суспільства про інфраструктуру університету, підбір за допомогою сайта Львівської політехніки спеціальностей з урахуванням отриманих сертифікатів ЗНО, про найкращі лабораторії університету, діяльність центру професійно-кар’єрної орієнтації.

У Львівській політехніці упроваджено систему заходів, спрямованих на сприяння працевлаштуванню студентів та випускників, моніторинг ринку праці, налагодження довготривалої співпраці із працедавцями, координування проведення усіх видів практики студентів університету, інформування студентів про програми стажування та вакансій через сайт університету, консультування студентів із питань оформлення резюме та успішного проходження співбесіди. Ці заходи організовує та координує відділ працевлаштування та зв’язків із виробництвом у тісній співпраці з кафедрами.

Інклюзивна освіта[ред. | ред. код]

Упродовж 2019 р. у Львівській політехніці тривала імплементація інклюзивної освітньої політики задля дотримання загальнолюдських, національних, соціокультурних цінностей. Університет розвиває формування доступного освітнього середовища на засадах холістичного підходу до розуміння здоров’я особистості, з урахуванням архітектурної та соціальної доступності. Забезпечення архітектурної доступності передбачає відсутність архітектурних бар’єрів: облаштовано пандуси, працює гусеничний підйомник, триває розроблення “Архітектурного атласу доступності інфраструктури Львівської політехніки”. Формування соціальної доступності передбачає усунення соціальних бар’єрів – комунікативних, культурних, економічних, політичних тощо. Важливим інструментом забезпечення соціальної доступності є індивідуальний супровід осіб з інвалідністю та хронічними захворюваннями, що його реалізує Служба доступності до можливостей навчання “Без обмежень” ‒ спеціальний підрозділ Міжнародного центру професійного партнерства “ІНТЕГРАЦІЯ”. Діяльність Служби доступності “Без обмежень” організовано з урахуванням кращих зразків світового досвіду в сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Вагомим ресурсом створення доступного освітнього середовища у Львівській політехніці є сформована Мережа партнерської взаємодії “Без обмежень”. Основні учасники цієї мережі – провідні чужоземні та українські університети, а також інші партнерські організації. Чільні позиції у цій співпраці належать: Манітобському університету та Канадському центру досліджень інвалідності (Канада); Вюрцбурзькому університету Юліуса Максиміліана (Німеччина); Університету НОРД (Норвегія); Оушн Коледжу (США); Академії спеціальної педагогіки ім. М. Ґжеґожевської у м. Варшава (Польща) та ін. Активізації наукового пошуку на всіх рівнях співпраці сприяє створена online-програма – Дослідницька платформа “Без обмежень”.

Задля реагування на нагальні потреби громадян, зумовлені агресією Росії на Сході України, у Львівській політехніці створено Ветеранську службу для учасників бойових дій, їхніх сімей та внутрішньо переміщених осіб, у становленні якої враховано передовий світовий та вітчизняний досвід, зокрема, у реалізації університетом проєкту “Україна–Норвегія” “Перепідготовка і соціальна адаптація військовослужбовців та членів їхніх сімей в Україні”. Цю діяльність підтримує Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

З перших років свого заснування Львівська політехніка зарекомендувала себе потужним осередком науки й освіти в Європі, генератором технічних ідей та винаходів. На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті склалися відомі в Україні та за її межами наукові школи, що займають провідні позиції в Україні за такими науково-технічними напрямами:

  • наноматеріали і нанотехнології, нові матеріали і технології;
  • енерго- та ресурсозберігаючі технології;
  • фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук;
  • перспективні комп'ютерні системи та інформаційні технології;
  • приладобудування й вимірювальна техніка.

В структурі управління науковими дослідженнями є:

Вся науково-технічна діяльність в системі університету є складовою частиною підготовки спеціалістів і здійснюється в рамках науково-дослідної частини (НДЧ) науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, державними замовленнями, програмами, проектами.

Підвищення ефективності освіти та наукових досліджень, плідна співпраця із міжнародними центрами і фондами, формування інноваційної інфраструктури є основними пріоритетами діяльності Львівської політехніки, які забезпечують її авторитет і визнання вже тепер та гарантують престиж у майбутньому.

Основні наукові напрямки[ред. | ред. код]

  • Формування архітектурно-містобудівельними засобами середовища людського проживання.
  • Теоретичні та експериментальні дослідження будівельних конструкцій будівель, споруд і мостів, розроблення енерго- та ресурсоощадних технологій будівництва, прогресивних будівельних матеріалів та підвищення енергоефективності систем теплогазопостачання і раціонального водокористування.
  • Геоінформаційний моніторинг та оцінювання стану навколишнього середовища методами геодезії, картографії, дистанційного зондування та кадастру.
  • Актуальні проблеми гуманітарних і суспільствознавчих наук.
  • Ресурсозберігаючі технології, природоохоронні заходи та засади оцінювання і використання реакраційно-туристичного потенціалу територій.
  • Проблеми економіки та управління інноваційним розвитком.
  • Ресурсозберігаючі технології та інтелектуальні системи керування в енергозабезпеченні об'єктів економічної діяльності.
  • Створення новітніх технологій, технічних систем та матеріалів у промисловості та транспорті, діагностика машин, конструкцій і споруд.
  • Перспективні комп'ютерні системи та інформаційні технології.
  • Розроблення теоретичних основ, технічних та програмних засобів, математичного забезпечення комп'ютерних, вимірювальних, керуючих систем та систем захисту інформації, їх метрологічне забезпечення та сертифікаційне випробування.
  • Правові, психологічні та інформаційні проблеми розвитку державності в Україні.
  • Розроблення математичних методів та фізико-механічних моделей і їх застосування до розв'язування прикладних задач.
  • Інфокомунікаційні радіоелектронні, електронні та оптоелектронні системи та пристрої, матеріали та компоненти.
  • Розроблення теоретичних основ та технологій процесів одержання нових органічних і неорганічних речовин та матеріалів різного призначення.
  • Діаспора та міграційні процеси в українському та світовому вимірах: політологічний, економічний, освітній, культурологічний аспект.

Основні показники наукової і науково-технічної діяльності за 2019 рік[ред. | ред. код]

У 2019 році науковці університету виконували:

  • 43 науково-дослідні роботи відповідно до тематичного плану наукових досліджень і розробок, які фінансуються за кошти державного бюджету МОН України;
  • 3 НДР за державним замовленням;
  • НДР за державною цільовою науково-технічною програмою проведення досліджень в Антарктиці;
  • 4 НДР за грантами Президента України;
  • НДР за бюджетною програмою КПКВК 2751270 «Підтримка регіональної політики України»;
  • 21 міжнародний науковий проєкт, колективний грант;
  • близько 300 госпдоговорів, з них 5 – міжнародних;
  • 4 наукові проєкти, що фінансує Львівська політехніка (3 науково-технічні проєкти, НДР для молодих учених).
  • 172 НДР в межах індивідуальних планів викладачів (кафедральна тематика, зареєстрована в УкрІНТЕІ).

Львівська політехніка організувала та провела 60 наукових заходів (40 міжнародних, 20 всеукраїнських). Отримано 82 охоронних документи (з них 16 патентів на винаходи) від Державної служби інтелектуальної власності України та 16 свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Укладено 4 ліцензійні договори (2 – на передавання «ноу-хау»; 1 – на право використання винаходу; 1 – на право використання корисної моделі).

Міжнародні зв'язки[ред. | ред. код]

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

Рейтинги та репутація[ред. | ред. код]

Місце Львівської політехніки в міжнародних рейтингах університетів:

Times Higher Education

(World University Rankings Times Higher Education, The WUR)

2015 2016 2017 2018 2019 2020
World University Ranking - - 801+ 1001+[6] 1001+[7] 801‒1000
- Engineering & Technology - - - - 601-800 601‒800
- Physical Sciences - - - - 801+[8] 601‒800
- Computer Sciences - - - - 401-500 251‒300
- Business & economics - - - - - 501+
- University impact Rankings - - - - 301+

EECA рейтинг охоплює університети 22 європейських країн, що розвиваються, та країн Центральної Азії.

QS UNIVERSITY RANKINGS 2015 2016 2017 2018 2019 2020
QS Global World Rankings - - - - 751-800[9] 751‒800
EECA - 96 101 101 103 113

Міжнародний рейтинг інтернет-присутності WEBOMETRICS

WEBOMETRICS 2015 2016 2017 2018 2019 2020
- серед світових університетів 2159 2278 2526 2469 3074[10]
- серед ЗВО України 6 4 7 8 7[10]

Місце Львівської політехніки в національних рейтингах:

Рейтинг 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Консолідований рейтинг вузів України 2017 року 6

(286 ЗВО України)

6

(269 ЗВО України)

6

(288 ЗВО України)

5

(237 ЗВО України)

7

(240 ЗВО України)

Академічний рейтинг " ТОП-200 України" 5 5 5 5 4
Scopus (рейтинг за кількістю цитувань) 10

(124 ЗВО України)

10

(128 ЗВО України)

10

(136 ЗВО України)

9

(162 ЗВО України)

10

(166 ЗВО України)

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Львівська політехніка – це завжди рух уперед, уособлення активного життя і розвитку, поєднання енергії молодості із мудрістю зрілих років. У Львівській політехніці працював один із творців сучасного функціонального аналізу та фундатор львівської математичної школи Стефан Банах.

Тут творили визнані в усьому світі вчені – професори Максиміліан Губер, Домінік Зброжек, Ігнацій Мосціцький, Казимир Бартель, Іван Левинський, Максиміліан Туллє, Кароль Скибінський, Дмитро Толопко, Кирило Михалевич, Маркіян Медвідь, Григорій Денисенко, Гавриїл Сокольницький, Юрій Величко.

Ректори Львівської політехніки[ред. | ред. код]

Почесні професори[ред. | ред. код]

Доктори Honoris Causa Львівської політехніки[ред. | ред. код]

Доктори Honoris Causa Львівської політехніки

Наукові школи та випускники[ред. | ред. код]

Див. також: Категорія:Львівська політехніка

Випускниками університету були такі відомі науковці та громадсько-політичні діячі ХХ століття, як Бруно Шульц, Станіслав Улям, Роман Шухевич, Степан Бандера. Всі вони були людьми різних національностей, та їх об’єднувала синівська любов до альма-матер.

Нові покоління львівських політехніків повсякчас оберігають та примножують нетлінні традиції старших поколінь. Чимало випускників Політехніки займають найвищі посади у владних, бізнесових та фінансових структурах, науці та освіті. Серед них — Дмитро Шимків, Лілія Гриневич, Олександр Шлапак, Юрій Луценко, Олексій Скрипник, Андрій Садовий, Микола Кміть, Петро Писарчук, Степан Кубів, Марк Зархін, Цахіагійн Елбегдорж, Оксана Юринець, Олег Сергеєв та багато інших.

Свого часу тут працювали видатні науковці й техніки:

Студентське та культурне життя[ред. | ред. код]

Реалізація молодіжної політики університету здійснюється у навчально-наукових інститутах, а також Науково-технічної бібліотеки, Народного дому “Просвіта”, Товариства “Просвіта”, тижневика “Аудиторія”, Музею історії Львівської політехніки, Спортивного клубу, Студентського клубу, Колегії студентів, Профкому студентів і аспірантів, Товариства “Молода Просвіта”, громадських організацій університету.

Важлива роль у реалізації молодіжної політики належать органам студентського самоврядування та студентській профспілковій організації. Студентське самоврядування університету є співзасновником Студентської ради Львова.

Колегія студентів, Профком студентів і аспірантів спільно з Радою молодих вчених щороку проводять Міжнародний молодіжний форум науки “Litteris et Artibus”, під час якого відбуваються 9 міжнародних конференцій студентів, аспірантів та молодих вчених.

Найяскравішою щорічною подією у житті університету, яку організовують Колегія студентів та Профком студентів і аспірантів, є традиційний фестиваль студентської художньої самодіяльності “Весна Політехніки”. Заходи фестивалю, що тривають місяць, відвідують тисячі глядачів.

Восени студенти проводять фестиваль гумору “Осінь Політехніки”[11], університетські збірні КВК різних років регулярно перемагають на обласних та регіональних чемпіонатах КВК.

Народний дім “Просвіта” у Національному університеті “Львівська політехніка” є гідним осередком мистецької діяльності серед молоді. У Народному домі працюють 13 колективів художньої самодіяльності, а саме:

  • Народна хорова капела студентів “Гаудеамус”;
  • Народний театр-студія “Хочу”;
  • Народний чоловічий хор “Орфей”;
  • Народний камерний оркестр “Поліфонія”;
  • Народний ансамбль бандуристок “Заспів”;
  • Народний духовий оркестр “Політехнік”;
  • Народний ансамбль танцю “Вірність”[10];
  • Народний камерний вокальний ансамбль “Аколада”[10];
  • Народний симфонічний оркестр;
  • Ансамбль бального танцю “Грація”;
  • Ансамбль народної музики “Обрій”;
  • Ансамбль естрадної пісні “Сузір’я”;
  • Шоу-балет “Аверс”.

За високий художньо-естетичний рівень виконавської майстерності, глибину змісту, пропаганду національно-культурних традицій в Україні та за кордоном 9-ти колективам присвоєно почесне звання “Народний”. Колективи художньої самодіяльності часто беруть участь у міських заходах.

Студенти та викладачі[12] успішно представляють університет на спортивних змаганнях Львівщини[13][14], всеукраїнських та міжнародних змаганнях[15], 11 студентів є кандидатами в збірні команди України[16].

У 2019 році збірні команди університету із 12 видів спорту успішно виступили на Всеукраїнській студентській універсіаді, зайнявши 2 місце серед університетів із кількістю студентів 10 тисяч і більше, а в загальному заліку серед 166 ЗВО зайняли 10 місце, пропустивши вперед переважно університети фізичної культури й університети з факультетами фізичного виховання.

Збірні команди університету за результатами участі в Універсіаді Львівщини-2019[17][18] серед ЗВО впевнено зайняли в загальному заліку 1 місце серед неспеціалізованих ЗВО. Крім того, у 10-ти видах спорту команди університету зайняли перші місця; у 14 – другі місця; в 10 – треті місця.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]


Згадки в літературі та культурі[ред. | ред. код]

До 165 років Національному університету «Львівська політехніка» випущено Національним банком України ювілейні монети номіналом 2 гривні та 5 гривень (срібна монета). Монети введено в обіг 28 травня 2010 року. Вони належить до серії «Вищі навчальні заклади України».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://eua.eu/about/member-directory.html
  2. Львівська політехніка пропустила своє 200-річчя Дивись.info 28.07.2016
  3. http://lp.edu.ua/index.php?id=history
  4. Постанова Кабінету Міністрів України № 713 від 8 липня 2009 року
  5. Національний університет «Львівська політехніка»: Актова зала
  6. The best universities in Eurasia. Times Higher Education (THE) (en). 2018-08-30. Процитовано 2020-01-30. 
  7. Lviv Polytechnic National University. Times Higher Education (THE) (en). 2019-09-09. Процитовано 2020-01-30. 
  8. Times Higher Education (THE): Рейтинг вишів 2019 у галузях «Фізичні науки» та «Науки про життя»”. www.euroosvita.net. Процитовано 2020-01-30. 
  9. Lviv Polytechnic National University. Top Universities (en). 2015-07-16. Процитовано 2020-01-30. 
  10. а б в г Webometrics-2019: Інтернет-рейтинг українських вишів. Освіта.UA (uk). Процитовано 2020-01-30.  Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  11. Осінь Політехніки. www.facebook.com (uk). Процитовано 2020-01-31. 
  12. Старт спортивної Універсіади професорсько-викладацького складу та працівників Львівської політехніки. Національний університет «Львівська політехніка» (uk). 2018-11-06. Процитовано 2020-01-31. 
  13. Львівську політехніку та її ректора нагородили за перше місце нашого вишу в Універсіаді України. Національний університет «Львівська політехніка» (uk). 2015-12-24. Процитовано 2020-01-31. 
  14. Обирайте найкраще – вступайте до Львівської політехніки: спортивні досягнення студентів Університету. Національний університет «Львівська політехніка» (uk). 2018-06-21. Процитовано 2020-01-31. 
  15. Відзнаки, кодекс честі і плани розвитку: відбулося чергове засідання Вченої ради Львівської політехніки. Національний університет «Львівська політехніка» (uk). 2016-11-03. Процитовано 2020-01-31. 
  16. Історія та спортивні досягнення кафедри фізичного виховання. Національний університет «Львівська політехніка» (uk). 2016-05-25. Процитовано 2020-01-31. 
  17. Політехніки стали другими у змаганнях із тенісу за програмою «Універсіади Львівщини – 2019». Національний університет «Львівська політехніка» (uk). 2019-11-05. Процитовано 2020-01-31. 
  18. Політехніки посіли друге місце у змаганнях з легкої атлетики в межах Універсіади Львівщини – 2019. Національний університет «Львівська політехніка» (uk). 2019-11-01. Процитовано 2020-01-31. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Від Реальної школи до Львівської політехніки: нариси з історії Львівської політехніки (1816—1918) / Упорядник О. В. Шишка; За ред. проф. Ю. Я. Бобала; Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 440 с. — ISBN 978-617-607-984-2
  • Doctores honoris causa Львівської політехніки / Кузьмин Р. Я., Курдина Ю. М. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 148 с. — ISBN 978-617-607-995-8
  • Видатні вчені-математики Львівської політехніки (1844—1939). Бібліографічний покажчик / Бєлоус І. О. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. — 100 с. — ISBN 978-617-607-205-8
  • Ректор Гаврилюк: рух у часи «застою». Спогади і думки львівських політехніків / Відповід. ред. проф. проф. Ю. Бобало; редколегія: В. Павлиш, І. Лопатинський, А. Загородній, Б. Стадник. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 324 с. — ISBN 978-617-607-148-8
  • Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» / І. О. Бєлоус, О. В. Шишка, Д. О. Тарасова ; за ред. проф. А. Г. Загороднього. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. — 196 с. — ISBN 978-966-553-757-1
  • Львівська політехніка на фотографіях. Частина І (1844—1990). Альбом / Укладачі О. В. Шишка, Л. В. Жук; За ред. проф. Ю. Я. Бобала. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 272 с. — ISBN 978-617-607-667-4
  • Історія радіотехнічної освіти і науки у Львівській політехніці (1952—2012). Наукове видання до 60-річчя радіотехнічного факультету — Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки / За ред. І. Н. Прудиуса, О. В. Шишки. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. — 324 с. — ISBN 978-617-607-849-4
  • Історія хімічної, хіміко-технологічної освіти і науки у Львівській політехніці (1844—1991): монографія : 170-річчю Нац. ун-ту «Львів. політехніка» присвяч. / В. Т. Яворський, К. І. Блажівський ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 2-ге вид., доповн. і доопрац. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 184 с. : іл. — Режим доступу: . — Бібліогр.: с. 154—157 (60 назв). — ISBN 978-617-607-860-9
  • Кафедра електронних обчислювальних машин. До 50-річного ювілею / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; за ред. А. О. Мельника ; [упоряд.: Л. О. Березко, Є. Я. Ваврук, В. С. Глухов, В. А. Голембо, В. С. Мархивка, А. О. Мельник, Я. С. Парамуд, В. Я. Пуйда, М. О. Хомуляк]. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 228 с. : іл. — ISBN 978-617-607-476-2
  • Кафедра фотограмметрії та геоінформатики: 50 років: іст.-бібліогр. нарис / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; за ред. О. Л. Дорожинського ; [уклад.: О. Л. Дорожинський, Х. В. Бурштинська, О. В. Тумська, М. Т. Процик, Л. В. Бабій]. — К. : Картографія, 2013. — 158, [1] с. : іл. — ISBN 978-617-670-262-7
  • Кафедра «Телекомунікації». До 20-річчя заснування (1993—2013) / Нац. ун-т «Львів. політехніка», Ін-т телекомунікацій, радіоелектрон. та електрон. техніки ; [уклад.: М. М. Климаш, Б. М. Стрихалюк, О. В. Красько]. — [Ювіл. вид.]. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 80 с. : іл. — Бібліогр.: с. 70-78 (64 назви).
  • Національний університет «Львівська політехніка»: архітектурний атлас / Б. С. Черкес, С. М. Лінда, Ю. Л. Богданова. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 200 c. — ISBN 978-617-607-657-5
  • Головна будівля Львівської політехніки / Олександр Жук ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Вид. 2-ге, зі змін. і доповн. — Львів: Нац. ун-т «Львів. політехніка», 2008. — 74, [1] с. : іл., портр. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 74 (19 назв). — 3 000 пр. — ISBN 978-966-553-806-6
  • Львівська політехніка в публікаціях (1844—2013). Бібліографічний покажчик / Уклад. : І. О. Бєлоус, Г. К. Белявська, М. В. Загачевська, Н. В. Козел. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 692 с. — ISBN 978-617-607-576-9
  • Пам'ятні монети, медалі та значки — історичні символи Львівської політехніки. Альбом-каталог. До 170-річчя Національного університету «Львівська політехніка» / Загородній А. Г., Якубенко В. М. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 88 с. — ISBN 978-617-607-615-5
  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Kucharzewski F. Szkoła Politechniczna Lwowska // Przegląd Techniczny. — 1916. — № 1—2. — S. 1—5.

Посилання[ред. | ред. код]