Національний університет «Львівська політехніка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний університет
«Львівська політехніка»
НУ «ЛП»
Nulp logo ukr.jpg
Polytechnic Lwow 20091.JPGГоловний корпус Львівської політехніки
49°50′ пн. ш. 24°00′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.000° сх. д. / 49.833; 24.000Координати: 49°50′ пн. ш. 24°00′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.000° сх. д. / 49.833; 24.000
Назва латиною Lviv Polytechnic National University
Тип національний
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Львів
Гасло Litteris et artibus
Засновано 7 березня 1816
Акредитація IV  рівня
Ректор Бобало Юрій Ярославович
Студентів 35000
Співробітників 3587 (з них понад 2200 — науково-педагогічний склад)
Докторів 350
Приналежність Асоціація університетів України,
European University Association
Випускники :Категорія:Випускники Львівської політехніки
Адреса 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери 12
Сайт www.lp.edu.ua
CMNS: Національний університет «Львівська політехніка» на Вікісховищі

Націона́льний університе́т «Льві́вська політе́хніка» — найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, заснований 1816 року як Реальна школа[1] з дозволу австрійського імператора Франца І.

Історія[ред.ред. код]

Полотна в актовому залі головного корпусу, які символізують технічний прогрес. (Всього в актовому залі — 11 написаних олією картини, які створені у 80-х роках 19 століття видатним польським художником Яном Матейком у малих композиційних ескізах. У великих розмірах вони написані майстрами краківської художньої школи під керівництвом автора.[2])

7 березня 1816 року у місті Лемберзі (Львові) відкрито Цісарсько-королівську реальну школу. Утримувалась технічна школа за кошти нововведеного місцевого промислового податку. У навчальних планах Реальної школи основну роль відвели предметам природничо-математичного циклу, кресленню, рисунку та вивченню нових сучасних мов. Навчальний процес у Реальній школі здійснювався на основі німецьких освітніх програм, які були пристосовані до місцевих вимог. Новостворена Реальна школа розмістилася у гарному будинку під номером 20 на тодішній вулиці Пекарській (тепер — Вірменська).

У 1825 році, згідно з Королівським декретом австрійського імператора Франца І, трикласне Цісарсько-королівське реальне училище було реорганізоване у Цісарсько-королівське училище технічних наук і торгівлі у Львові.

У 1835 році Училище технічних наук і торгівлі перетворили на Цісарсько-королівську реально-торговельну академію у Львові. Тут у 1841 році відкрили технічний факультет.

У 1844 році в будинку Даровського, що на сьогоднішній вулиці Вірменській, 2 було відкрито Цісарсько-королівську технічну академію у Львові з технічним та торговельним відділами (факультетами). Вона була однією з перших академічних технічних шкіл у Європі й першою в Україні. У 1877 році новий навчальний рік під керівництвом нового ректора Юліана Захаревича почали в новому корпусі академії (на теперішній вул. Степана Бандери). Проект цього корпусу та будинку хімічної лабораторії академії виконав архітектор Юліан Захаревич.

Інтер'єр головного корпусу

Тоді ж академію було перейменовано на Вищу політехнічну школу і включено до академічних шкіл Австро-Угорської імперії.

10 липня 1912 лекцію у Львівській політехнічній школі прочитала Марія Склодовська-Кюрі. Того ж дня вчена рада Політехніки вшанувала Марію званням почесного доктора технічних наук. Її ім'я увіковічено на почесній дошці докторів honoris causa Львівської політехніки. (Детальніше у статті Марія Склодовська-Кюрі у Львівській політехніці)

З 1921 р. заклад називався «Львівською політехнікою», а з 1939 року — Львівським політехнічним інститутом.

У червні 1993, за рік до святкування свого 150-річчя, Львівський політехнічний інститут отримав найвищий — четвертий — рівень акредитації, статус університету і назву Державний університет «Львівська політехніка». У 2000 році Політехніка отримала статус національного університету[3].

8 липня 2009 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні надав Національному університету «Львівська політехніка» статус самоуправного дослідницького національного вищого навчального закладу.[4]

Структура[ред.ред. код]

До складу Національного університету «Львівська політехніка» входять:

Світлина з початку ХХ століття

В університеті навчаються понад 35 тис. студентів та екстернів. Підготовка фахівців проводиться за 64 бакалаврськими напрямами та 124 спеціальностями, з яких 123 — магістерського рівня.

Навчальний процес забезпечує професорсько-викладацький склад чисельністю понад 2200 осіб, з яких понад 320 — доктори наук та більше 1200 — доценти, кандидати наук. До навчального процесу залучено науковців з наукових установ НАН України, виробничих підприємств та проектних інститутів.

Науково-навчальні інститути[ред.ред. код]

Сучасні корпуси НУ «ЛП» (1970-80-ті)

Основні наукові напрямки[ред.ред. код]

  • Формування архітектурно-містобудівельними засобами середовища людського проживання.
  • Теоретичні та експериментальні дослідження будівельних конструкцій будівель, споруд і мостів, розроблення енерго- та ресурсоощадних технологій будівництва, прогресивних будівельних матеріалів та підвищення енергоефективності систем теплогазопостачання і раціонального водокористування.
  • Геоінформаційний моніторинг та оцінювання стану навколишнього середовища методами геодезії, картографії, дистанційного зондування та кадастру.
  • Актуальні проблеми гуманітарних і суспільствознавчих наук.
  • Ресурсозберігаючі технології, природоохоронні заходи та засади оцінювання і використання реакраційно-туристичного потенціалу територій.
  • Проблеми економіки та управління інноваційним розвитком.
  • Ресурсозберігаючі технології та інтелектуальні системи керування в енергозабезпеченні об'єктів економічної діяльності.
  • Створення новітніх технологій, технічних систем та матеріалів у промисловості та транспорті, діагностика машин, конструкцій і споруд.
  • Перспективні комп'ютерні системи та інформаційні технології.
  • Розроблення теоретичних основ, технічних та програмних засобів, математичного забезпечення комп'ютерних, вимірювальних, керуючих систем та систем захисту інформації, їх метрологічне забезпечення та сертифікаційне випробування.
  • Правові, психологічні та інформаційні проблеми розвитку державності в Україні.
  • Розроблення математичних методів та фізико-механічних моделей і їх застосування до розв'язування прикладних задач.
  • Інфокомунікаційні радіоелектронні, електронні та оптоелектронні системи та пристрої, матеріали та компоненти.
  • Розроблення теоретичних основ та технологій процесів одержання нових органічних і неорганічних речовин та матеріалів різного призначення.
  • Діаспора та міграційні процеси в українському та світовому вимірах: політологічний, економічний, освітній, культурологічний аспект.

Наука[ред.ред. код]

З перших років свого заснування Львівська політехніка зарекомендувала себе потужним осередком науки й освіти в Європі, генератором технічних ідей та винаходів. На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті склалися відомі в Україні та за її межами наукові школи, що займають провідні позиції в Україні за такими науково-технічними напрямами: наноматеріали і нанотехнології, нові матеріали і технології; енерго- та ресурсозберігаючі технології; фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; перспективні комп'ютерні системи та інформаційні технології; приладобудування й вимірювальна техніка. В структурі управління науковими дослідженнями є:

  • Науково-дослідна частина (НДЧ)
  • Науково-технічна рада
  • Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених

Вся науково-технічна діяльність в системі університету є складовою частиною підготовки спеціалістів і здійснюється в рамках науково-дослідної частини (НДЧ) науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, державними замовленнями, програмами, проектами.

Міжнародна діяльність[ред.ред. код]

Коледжі[ред.ред. код]

Детальна інформація про навчальні заклади[5]

Lviv Tech StartUp School[ред.ред. код]

У діяльності бізнес-інноваційного центру започатковано Tech StartUp School, в межах якої організовано школу підприємців та інноваторів (стартап школу), забезпечено умови для підготовки тренерів та менторів, створюються коворкінг, спеціалізовані лабораторії, організовано краудфандинговий майданчик, проводяться конкурси (бізнес-ідей та проектів, міжнародний конкурс під брендом «Tech Challenge», конкурс зі створення додатка до мобільного телефона «Клікерс» тощо).

Люди, пов'язані зі Львівською політехнікою[ред.ред. код]

Ректори[ред.ред. код]

Почесні професори[ред.ред. код]

Доктори Honoris Causa Львівської політехніки[ред.ред. код]

Доктори Honoris Causa Львівської політехніки

Школи та випускники[ред.ред. код]

Див. також: Категорія:Львівська політехніка

Свого часу тут працювали видатні науковці й техніки:


Керівництво університету[ред.ред. код]


Перелік навчальних програм, які пропонує університет[ред.ред. код]

Університет пропонує широкий вибір навчальних програм першого (бакалаврські програми) та другого (програми спеціаліста та магістра) циклів навчання. Львівська політехніка також веде підготовку кандидатів наук через аспірантуру та докторів наук через докторантуру. Для цього в університеті створений відділ докторантури та аспірантури.

Повний перелік навчальних програм можна знайти у Каталозі освітніх програм.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Від Реальної школи до Львівської політехніки: нариси з історії Львівської політехніки (1816—1918) / Упорядник О. В. Шишка; За ред. проф. Ю. Я. Бобала; Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 440 с. — ISBN 978-617-607-984-2
  • Doctores honoris causa Львівської політехніки / Кузьмин Р. Я., Курдина Ю. М. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 148 с. — ISBN 978-617-607-995-8
  • Видатні вчені-математики Львівської політехніки (1844—1939). Бібліографічний покажчик / Бєлоус І. О. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. — 100 с. — ISBN 978-617-607-205-8
  • Ректор Гаврилюк: рух у часи «застою». Спогади і думки львівських політехніків / Відповід. ред. проф. проф. Ю. Бобало; редколегія: В. Павлиш, І. Лопатинський, А. Загородній, Б. Стадник. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 324 с. — ISBN 978-617-607-148-8
  • Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» / І. О. Бєлоус, О. В. Шишка, Д. О. Тарасова ; за ред. проф. А. Г. Загороднього. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. — 196 с. — ISBN 978-966-553-757-1
  • Львівська політехніка на фотографіях. Частина І (1844—1990). Альбом / Укладачі О. В. Шишка, Л. В. Жук; За ред. проф. Ю. Я. Бобала. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 272 с. — ISBN 978-617-607-667-4
  • Історія радіотехнічної освіти і науки у Львівській політехніці (1952—2012). Наукове видання до 60-річчя радіотехнічного факультету — Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки / За ред. І. Н. Прудиуса, О. В. Шишки. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. — 324 с. — ISBN 978-617-607-849-4
  • Історія хімічної, хіміко-технологічної освіти і науки у Львівській політехніці (1844—1991): монографія : 170-річчю Нац. ун-ту «Львів. політехніка» присвяч. / В. Т. Яворський, К. І. Блажівський ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 2-ге вид., доповн. і доопрац. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 184 с. : іл. — Режим доступу: . — Бібліогр.: с. 154—157 (60 назв). — ISBN 978-617-607-860-9
  • Кафедра електронних обчислювальних машин. До 50-річного ювілею / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; за ред. А. О. Мельника ; [упоряд.: Л. О. Березко, Є. Я. Ваврук, В. С. Глухов, В. А. Голембо, В. С. Мархивка, А. О. Мельник, Я. С. Парамуд, В. Я. Пуйда, М. О. Хомуляк]. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 228 с. : іл. — ISBN 978-617-607-476-2
  • Кафедра фотограмметрії та геоінформатики: 50 років: іст.-бібліогр. нарис / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; за ред. О. Л. Дорожинського ; [уклад.: О. Л. Дорожинський, Х. В. Бурштинська, О. В. Тумська, М. Т. Процик, Л. В. Бабій]. — К. : Картографія, 2013. — 158, [1] с. : іл. — ISBN 978-617-670-262-7
  • Кафедра «Телекомунікації». До 20-річчя заснування (1993—2013) / Нац. ун-т «Львів. політехніка», Ін-т телекомунікацій, радіоелектрон. та електрон. техніки ; [уклад.: М. М. Климаш, Б. М. Стрихалюк, О. В. Красько]. — [Ювіл. вид.]. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 80 с. : іл. — Бібліогр.: с. 70-78 (64 назви).
  • Національний університет «Львівська політехніка»: архітектурний атлас / Б. С. Черкес, С. М. Лінда, Ю. Л. Богданова. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 200 c. — ISBN 978-617-607-657-5
  • Головна будівля Львівської політехніки / Олександр Жук ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Вид. 2-ге, зі змін. і доповн. — Львів: Нац. ун-т «Львів. політехніка», 2008. — 74, [1] с. : іл., портр. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 74 (19 назв). — 3 000 пр. — ISBN 978-966-553-806-6
  • Львівська політехніка в публікаціях (1844—2013). Бібліографічний покажчик / Уклад. : І. О. Бєлоус, Г. К. Белявська, М. В. Загачевська, Н. В. Козел. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 692 с. — ISBN 978-617-607-576-9
  • Пам'ятні монети, медалі та значки — історичні символи Львівської політехніки. Альбом-каталог. До 170-річчя Національного університету «Львівська політехніка» / Загородній А. Г., Якубенко В. М. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 88 с. — ISBN 978-617-607-615-5
  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Kucharzewski F. Szkoła Politechniczna Lwowska // Przegląd Techniczny. — 1916. — № 1—2. — S. 1—5.

Посилання[ред.ред. код]