Базиліка і монастир Сан-Педро (Ліма)
| Базиліка і монастир Сан-Педро | |
| Дата створення / заснування | 1638 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Петро |
| Країна |
.svg){kind=small} Перу[1] |
| Адміністративна одиниця | Ліма[d][1] |
| Місце розташування | Lima Districtd[1] |
| Архітектурний стиль | архітектура неокласицизму |
| Статус спадщини | cultural heritage of Perud[1] і світова спадщина ЮНЕСКО |
| Вказівки, як дістатися | Jr. Azángaro esq. Jr. Ucayali.[1] |
 | |
 Базиліка і монастир Сан-Педро у Вікісховищі | |
Координати: 12°02′56″ пд. ш. 77°01′44″ зх. д. / 12.04915500002777939° пд. ш. 77.02900800002778681° зх. д.
Монастир Сан-Педро — це іспанська назва церкви Святого Петра, частина історичного центру Ліми, який був доданий до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1991 році.
Опис[ред. | ред. код]
Будівництво церкви було завершена в 1638 році.[2]
Монастирем керують єзуїти. Церква була створена базилікою як частиною архідієцезії, тобто церковної адміністративно-територіальної одиниці вищого рівня.
У цьому храмі вшановують Пресвяте Серце Ісуса.
Серед похованих у церкві є віцекороль Перу (1796—1801) Амбросіо О'Хіггінс.
В базиліці відбуваються надважливі події. Так 16 березня 2018 року тут відшуміло королівське весілля принца Крістіана Ганноверського з Алессандрою де Осма.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ [:es]San Pedro de Lima, Antiguo Colegio Máximo de San Pablo[:]. Estudios Indianos (амер.). Процитовано 10 січня 2024.
Список літератури[ред. | ред. код]
- Vargas Ugarte, Rubén: Los jesuitas y el arte, Ліма, 1963.
- Анонім: Ель Тесоро де Сан Педро. Colección de cuerpos y reliquias de Santos y Mártires, Ліма, 1907.
|
