Балка Аджигольська
| Балка Аджигольська | |
|---|---|
| 46°44′10″ пн. ш. 31°48′56″ сх. д. / 46.73620000002777175° пн. ш. 31.81570000002777832° сх. д. | |
| Витік | на південно-західній стороні від села Червоне Парутине |
| • координати | 46°42′52″ пн. ш. 31°48′25″ сх. д. / 46.71444° пн. ш. 31.80694° сх. д. |
| Гирло | Солонець |
| • координати | 46°38′43″ пн. ш. 31°47′13″ сх. д. / 46.64528° пн. ш. 31.78694° сх. д. |
| Басейн | Чорного моря |
| Країни: | |
| Довжина | ~9,15 км |
 | |
Балка Аджигольська[1][2] — балка (річка) в Україні у Очаківському районі Миколаївської області. Впадає у озеро Солонець (басейн Чорного моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 9,15 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,87 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,16 . Формується декількома струмками та загатами. В переважній більшості балка пересихає.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на південно-західній стороні від села Червоне Парутине. Тече переважно на південний захід і на західній стороні від села Солончаки впадає у озеро Солонець.
Гирло річки відділяється від Дніпровсько-Бузького лиману піщано-глинистою Аджигольською косою. Балка входить до території Смарагдової мережі Європи Dniprovsko-Buzkyi Lyman[3]. Балка є місцем мешкання різноманітних птахів, зокрема, тут зафіксовано чепуру малу, занесену до Червоної книги України[4], чорногрудого горобця[5], куликів та рожевих пеліканів. У балці трапляються види рослин, занесені до Червоної книги України: пізньоцвіт анкарський, шафран сітчастий та кілька видів ковили, яким загрожує знищення через розорювання схилів балки[6].
В античну епоху Аджигольська балка була повноводною річкою із заплпвними луками та подами. Численні археологічні знахідки свідчать про наявність тут грецьких колоній з розвинутим скотарством [7] [8].
У ХХ столітті поблизу балки розміщувався цех Очаківського рибоконсервного комбінату, який нині не функціонує. Наприкінці 1970-х у балці висаджено білу акацію та побудовано дамби, що утворили штучні водойми для розведення риби. Балка є популярним місцем для риболовлі та туризму, на її території облаштовуються рекреаційні пункти.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Від гирла балки на південній стороні на відстані приблизно 680 м пролягає автошлях Т 1507 (автомобільний шлях територіального значення в Миколаївській області. Проходить територією Миколаївського та Очаківського району через Миколаїв — Парутине — Очаків — базу відпочинку «Чорноморка». Загальна довжина — 72,8 км.).
- У XX столітті на балці існували вівіце-тваринні ферми та газові свердловини[2], а у XIX столітті — колонія та село Аджиголь[1].
- Вздовж балки нині існують вітроелектростанції — Дмитрівська ВЕС.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXX, лист: 10. Показаны территории: Таврической губернии, Херсонской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу L-36-052. Очаків. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ Інформаційна картка території Смарагдової мережі UA0000109
- ↑ Матеріали до 4-го видання Червоної книги України. Тваринний світ. (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – Вип. 7, Т. 3.) .– Київ, 2019. – С 234, 235
- ↑ Знахідки чорногрудого горобця на гніздуванні в Херсонській та Миколаївській областях
- ↑ Николаевской области грозит экологическая катстрофа
- ↑ Археологія та стародавня історія Очаківського району
- ↑ Тваринництво Ольвійського поліса
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 19 (Аджиголь)
- Миколаївщина: Екологічний відпочинок пропонує Аджигол
