Дніпровсько-Бузький лиман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дніпровсько-Бузький лиман
Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману
Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману
Розташування
Координати 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. / 46.617; 31.950Координати: 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. / 46.617; 31.950
Прибережні країни Україна Україна
*Миколаївська область
*Херсонська область
Море Чорне море
Середня глибина 4-6 м
Макс. глибина 12 м
Довжина 63 км
Ширина 17 км
Інше
Міста та поселення Очаків, Миколаїв


Дніпровсько-Бузький лиман — відкритий олігогалинний лиман в північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської і Миколаївської областей України. Головний порт на лимані — Очаків.

Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6-7 м, найбільша — 12 м (т. зв. Станіславська яма, 46°55′29″ пн. ш. 31°56′58″ сх. д. / 46.92472° пн. ш. 31.94944° сх. д. / 46.92472; 31.94944).

Дніпро-Бузький лиман утворився під час трансгресії (трансгресія — наступ моря на суходол під час занурення земної кори) морських вод Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. З Чорним морем лиман з'єднуєтся протокою 3,6 км завширшки (між Очаковським мисом та Кінбурнською косою). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне - здебільшого, високі (до 20-35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.

Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок[1]: Дніпро - 93,5 %; Південний Буг - 5,7 %; Інгул - 0,5 %; Інгулець - 0,3 %.

Середя солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища - близько 2 ‰)[1].

Але в різних районах лиману, в залежності від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:

  • східний район (дніпровський) - 1-3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ - за значних попусків з Каховського водосховища);
  • центральний - 1-6 ‰;
  • західний - 1-11 ‰;
  • бузький - 2-10 ‰.

Найбільші показники солоності характерні для періоду липень-грудень, коли скорочуються попуски з Каховського водосховища.

Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).

Блиько 25-30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- і зоопланктону.

Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.

Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з Каховського водосховища, укріплення й озеленення узбережжя. Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]



Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Чорне море Це незавершена стаття про Чорне море.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.