Балінт Мадяр
| Балінт Мадяр | |
|---|---|
| угор. Magyar Bálint | |
 | |
| Народився |
15 листопада 1952 (71 рік) Будапешт, Угорська Народна Республіка |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | соціолог, історик, політик |
| Галузь | соціологія[1] і політика[1] |
| Alma mater | Fazekas Mihály Gimnáziumd (1971) і Будапештський університет (1977) |
| Знання мов | угорська[1], англійська[1] і російська |
| Посада | minister of culture and public educationd[2], Minister of Education of Hungaryd[3], член Національних зборів Угорщини[d][3] і член Національних зборів Угорщини[d][3] |
| Партія | Альянс вільних демократів[3] |
| Батько | Балінт Мадяр[d] |
| Мати | Ольга Шиклошd |
| Брати, сестри | Fruzsina Magyard |
| У шлюбі з | Róza Hodosánd |
Балінт Мадяр (угор. Magyar Bálint, нар. 15 листопада 1952 в Будапешті[4]) — угорський політик, соціолог, депутат парламенту й міністр. Один із засновників, і в 1998—2000 лідер, Альянсу вільних демократів (SzDSz).
Його книжка «Magyar polip — A posztkommunista maffiaállam» (2013) описує сучасну Угорщину як мафіозну державу[5].
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив у 1977 студії з соціології та історії в Університеті ім. Етвоша Лоранда[6]. З 1977 до 1990 року він працював викладачем в університеті.[7].
Співзасновник Альянсу вільних демократів. За списком цієї партії в 1990 році вперше був обраний до Національні Зборів. Переобирався в 1994, 1998, 2002 і 2006 роках. З січня 1996 по липень 1998 року був міністром освіти і культури, з травня 2002 року по червень 2006 року знову очолював міністерство освіти. З січня 2007 по квітень 2008 року обіймав посаду державного секретаря в канцелярії прем'єр-міністра, відповідального за політику в галузі розвитку[6][7].
У 2008—2012 роках входив до складу Ради керівників Європейського інституту інновацій та технологій[7].
Праці[ред. | ред. код]
- Magyar Bálint. Magyar polip – a posztkommunista maffiaállam : [уг.]. — Noran Libro. — 2013. — 426 p. — ISBN 9786155274497.
- (рос.) Мадьяр, Балинт. Анатомия посткоммунистического мафиозного государства: На примере Венгрии / пер. с венг. П. Борисова. — Новое литературное обозрение. — М., 2016. — 392 с. — ISBN 978-5-4448-0564-0.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Budapest: Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 249. — 549 с.
- ↑ а б в г Парламент Угорщини Parliamentary Information System
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 4 жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ "Полипбюро", его боссы и слуги. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Балинт Мадьяр. «Анатомия посткоммунистического мафиозного государства: На примере Венгрии» [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Esquire.ru
- "Полипбюро", его боссы и слуги [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Радио Свобода. — 09.09.2016
|
