Угорська Народна Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Magyar Népköztársaság
Угорська Народна республіка
Друга Угорська республіка Flag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg
1949 – 1989 Угорщина Flag of Hungary.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
"Himnusz"
Розташування Угорщини
Столиця Будапешт
Мови Угорська
Релігії атеїзм
Форма правління Республіка
Голова Ради при Президентові
 - 1949-1950 Арпад Сакашич
 - 1988-1989 Бруно Ференц Штрауб
Голова Ради міністрів
 - 1949-1952 Іштван Добі
 - 1988-1989 Міклош Немет
Історичний період Холодна війна
 - Заснування 18 серпня 1949
 - Угорська революція 1956 року 23 жовтня 1956
 - Новий Економічний механізм 1 січня 1968
 - Ліквідовано 23 жовтня 1989
Площа
 - 1989 93 030 км2
Населення
 - 1989 10 397 959 осіб
     Густота 111,8 осіб/км² 
Валюта Угорський форинт

Угорська Народна республіка (угор. Magyar Népköztársaság) — назва угорської держави в період 1949 — 1989. Член Варшавського пакту, РЕВ, одна з країн-членів так званого Східного блоку.

Історія[ред.ред. код]

20 січня 1945 року Угорський Тимчасовий уряд з комуністами на чолі підписав угоду про припинення вогню. У період 1946 — 1953 уряд, очолюваний Матяшем Ракоші, створив у країні комуністичний режим на кшталт сталінського. Нова конституція (1949 року), написана за Радянською, націоналізувала промисловість, здійснила колективізацію в сільському господарстві, всі форми опозиції були пригнічені терором і репресіями з боку служб безпеки (Управління державної безпеки). У 19531955 роках посаду прем'єр-міністра після Ракоші зайняв Імре Надь, за підтримки прем'єр-міністра СРСР Георгія Маленкова. Новий прем'єр-міністр зробив кроки з лібералізації економіки. Після відставки Маленкова в 1955 році, Імре Надь був відсторонений від посади прем'єр-міністра.

У липні 1956 р., в результаті політичних змін у Радянському Союзі після смерті Йосипа Сталіна (1953) і під тиском з боку Москви, Ракоші був позбавлений влади і депортований в СРСР. Він залишив на чолі партії свого наступника, Ерне Гере, який скомпрометував угорських комуністів, так що ті втратили залишки соціальної довіри. У жовтні того ж року почалися масові демонстрації, які дали початок похорон жертв сфабрикованого політичного процесу (процесу Райка). 23 жовтня демонстранти напали на членів сил безпеки, що призвело до спалаху повстання. Після втручання Радянських військ повстання зазнало поразки, владу захопила Угорська соціалістична робоча партія (УСРП) (до жовтня 1956 р. —Комуністична партія Угорщини) на чолі з Яношем Кадаром. Після 1960 року уряд Кадара провів лібералізацію в економічній сфері. Угорська економічна діяльність стала однією з моделей структурних реформ, в 1980-х з подачі Михайла Горбачова називалась «перебудова». У 1988 році повстав в опозицію Угорський демократичний форум, вимагаючи зміни політичної та економічної системи. У 1989 р., в результаті переговорів між опозицією, УСРП та громадськими організаціями (так званий «Круглий стіл»), Угорщина була перетворена на державу парламентської демократії, відбулася реорганізація УСРП на Угорську соціалістичну партію.

Література[ред.ред. код]

  • Bideleux, Robert; Jeffries, Ian (2007). A History of Eastern Europe: Crisis and Change. Routledge. ISBN 0-415-36626-7. 
  • Crampton, R. J. (1997). Eastern Europe in the twentieth century and after. Routledge. ISBN 0-415-16422-2. 
  • Dale, Gareth (2005). Popular Protest in East Germany, 1945-1989: Judgements on the Street. Routledge. ISBN 071465408. 
  • Hardt, John Pearce; Kaufman, Richard F. (1995). East-Central European Economies in Transition. M.E. Sharpe. ISBN 1-56324-612-0. 
  • Sillince, John (1990). Housing policies in Eastern Europe and the Soviet Union. Routledge. ISBN 0-415-02134-0. 
  • Turnock, David (1997). The East European economy in context: communism and transition. Routledge. ISBN 0-415-08626-4. 
  • Wettig, Gerhard (2008). Stalin and the Cold War in Europe. Rowman & Littlefield. ISBN 0-7425-5542-9.