Бандар Владислав Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Бандар
Бандар Владислав Юрійович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 1 квітня 1996(1996-04-01) (26 років)
Одеська область, Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Владислав Юрійович Бандар (нар. 1 квітня 1996, Одеська область) — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (2022).

Життєпис[ред. | ред. код]

Командир парашутно-десантного батальйону. Він має бойовий досвід в АТО й ООС.

Під час повномасштабного російського вторгнення забезпечував оборону на взводних опорних пунктах у районі мосту через річку Сіверський Донець біля населеного пункту Щастя на Луганщині. У березні організував ефективну оборону позицій у районі Верхньоторецького, що неодноразово зупиняло спроби прориву і не дозволило противнику заволодіти позицією українських військ на найбільш небезпечному напрямі оборони. 18 березня 2022 року, під час ворожого авіаційного та артилерійського обстрілу Владислав Бандар зазнав вогнепального осколкового поранення та втратив праву руку. Однак навіть після поранення продовжував керувати обороною ротного опорного пункту, поки його не евакуював бойовий медик[1].

Нагорода[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (26 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки[ред. | ред. код]