Барини
Барини (крим. Barın) — тюркський рід, один із чотирьох найсильніших бейських родів Кримського ханства — карачі-беків, які могли затверджувати кримських ханів на престолі і були державною радою цієї держави, на якій вирішувалася зовнішня політика Криму[1].
Барини були серед тих бейських родів Кримського улусу, які в результаті наради вирішили запросити з Литви спадкоємця Чингісхана — Хаджі I Ґерая, який ховався там після смерті Джаніке та ослаблення його становища в Криму, який вже повністю відокремився від Орди під час правління Джаніке. Так, до великого князя литовського Казимира прибуло посольство від родів Барин і Ширін. Вони пояснили Казимиру, що хочуть бачити Хаджі Ґерая своїм ханом. Хаджі Ґерай був запрошений Казимиром до Києва з Ліди, зустрівся там із бейськими послами, а потім разом із ними вирушив до Криму. Коли Хаджі Ґерай досяг Криму, всі беї та мирзи на чолі з Тегені присягнули йому як правителю[2].
Роди Барін, Ширін, Аргун, Кипчак вважаються давніми елями Тохтамиша[3]. Під ім'ям бахрин-барин були відомі монгольські племена правого крила, що увійшли до родоплемінної структури Золотої Орди в XIV столітті. У бахринів епохи Тохтамиша чи розташовувався в правому крилі Золотої Орди[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крымское ханство // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- ↑ Гайворонский, 2007, с. 19.
- ↑ Миргалеев И. М. Политическая история Золотой Орды периода правления Токтамыш-Хана. — Алма-Лит, 2003. — С. 54. — ISBN 978-5-98245-007-4.
- ↑ Ракушин А. И. Монгольские племена Улуса Джучи // Монголы на Волге. — Саратов : Техно-Декор. — С. 10—29.
Література[ред. | ред. код]
- Олекса Гайворонский. Повелители двух материков. — Киев-Бахчисарай : Оранта, Майстерня книги, 2007. — Т. 1. — 368 с.