Беатріче Ченчі (фільм, 1956)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беатріче Ченчі M:
італ. Beatrice Cenci
Beatrice Cenci 1956 poster.jpg
Жанр історична драма
Режисер Ріккардо Фреда
Сценаристи
У головних
ролях
Мішлін Прель
Джино Черві
Мірей Гранеллі
Оператор Габор Погань
Композитор Франко Манніно
Кінокомпанія
  • Electra Compagnia Cinematografica
  • Franco London Films
Тривалість 93 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Франція Франція
Рік 1956
Дата виходу 6 вересня 1956 (Італія)
IMDb ID 0048993
Рейтинг IMDb: 6.9/10 stars

«Беатріче Ченчі» (італ. Beatrice Cenci) — італійсько-французька історична драма 1956 року, поставлена режисером Ріккардо Фредою з Мішлін Прель та Джино Черві в головних ролях. Перший фільм режисера, знятий в широкоекранному форматі[1] є одним з низки стрічок, що зображують історію італійською дворянки XVI століття Беатріче Ченчі[ru]. Інші версії зняті Маріо Казеріні (1908) та Гвідо Бріньйоне (1941)[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Італія, 1598 рік. Франческо Ченчі (Джино Черві) покидає Рим і відбуває з сім'єю в замок «Ла Петрелла» в горах Абруццо. Новий інтендант Франческо, Олімпіо, повертає батькові його молоду доньку Беатріче (Мірей Гранеллі), що намагалася втекти в лісові хащі. Він нічого не знав про біди дівчини, яка страждає від ревнощів, підозрілості, тиранії й безмежної жорстокості батька. Її безвільний брат Джакомо, що став коханцем своєї мачухи Лукреції (Мішлін Прель), нічим не може їй допомогти. Сама Лукреція — лицемірка і ненавидить прийомну дочку Беатріче. У душі Олімпіо несподівано спалахує кохання до Беатріче, і це кохання виявляється взаємним. Щоб розплатитися з боргами, які Джакомо наробив у Римі, Франческо хоче відправити його до Фландрії, в іспанський полк. Тоді Джакомо приймає рішення позбавитися від батька. Він передає Лукреції отруту, якою та повинна заправити фазана, приготованого для бенкету в замку Франческо. Але Лукреції бракує сміливості вчинити цей фатальний вчинок. Беатріче зізнається батькові, що закохана в Олімпіо і хоче вийти за нього заміж. Збожеволівши від гніву і ревнощів, Ченчі безжально шмагає її батогом і б'є Олімпіо, який після цього полишає замок. Пізніше він таємно повертається, щоб побачитися з Беатріче і вбити Франческо. Як тільки Франческо бачить їх разом, він заряджає рушницю і виходить на балкон, який рушиться під його вагою і Ченчі розбивається на смерть.

Розслідування веде суддя Раньєрі, а тим часом члени родини Ченчі, повернувшись до Риму, знову вдаються до гулящих розваг. На думку судді, підозрюваним у вбивстві можна вважати Джакомо, який є єдиним спадкоємцем Франческо за заповітом і єдиною людиною, кому була вигідна смерть Франческо. Щоб захистити його, Лукреція звинувачує Олімпіо. На процесі Лукрецію і Беатріче катують. Лукреція не зізнається ні в чому, а тендітніша Беатріче зізнається не лише сама, але й за Олімпіо. Пізніше вона заявляє, що призналася під тортурами, але все-таки її чекає смертний вирок. Олімпіо розпитує двох слуг із замку і збирає доказу провини Джакомо. Старий Марко, помираючи, зізнається, що підпиляв дошки балкона за наказом Джакомо; він залишає Олімпіо письмові цьому свідчення. По дорозі до суду Олімпіо вбивають ті ж люди, що вбили Марко. В останню мить він встигає передати рукопис гінцеві, який доставляє її судді Раньєрі, але той отримує його надто пізно: у замку Святого Ангела сокира ката тільки що опустилася на шию Беатріче. Судді залишається лише заарештувати Джакомо і Лукрецію[2].

У ролях[ред. | ред. код]

Мішлін Прель Лукреція Ченчі
Джино Черві Франческо Ченчі
Мірей Гранеллі Беатріче Ченчі[ru]
Фаусто Тоцці Олімпіо Кальветті
Франк Віллар суддя Раньєрі
Клодін Дюпюї Мартіна
Антоніо де Теффе Джакомо Ченчі
Еміліо Петаччі Марціо Каталано

Знімальна група[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лурселль, Жак. Beatrice Cenci (1956)/Беатриче Ченчи // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 242—243. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]