Белжець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Белжець
пол. Bełżec
Belzec lubelskie wiec droga na Zamosc.JPG
Герб
Герб

Координати 50°22′ пн. ш. 23°25′ сх. д. / 50.367° пн. ш. 23.417° сх. д. / 50.367; 23.417Координати: 50°22′ пн. ш. 23°25′ сх. д. / 50.367° пн. ш. 23.417° сх. д. / 50.367; 23.417

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Белжець
Висота центру 303 м
Населення 2687 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-670
Автомобільний код LTM
SIMC 0885599
GeoNames 7532307
Офіційний сайт belzec.pl
Белжець. Карта розташування: Польща
Белжець
Белжець
Белжець (Польща)
Белжець. Карта розташування: Люблінське воєводство
Белжець
Белжець
Белжець (Люблінське воєводство)

Белжець, давніше також Белзець (пол. Bełżec, Bełzec) — село в Польщі, у гміні Белжець Томашівського повіту Люблінського воєводства. Центр однойменної гміни. Населення — 2687 осіб (2011[1]).

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване неподалік українського кордону, на Закерзонні (в історичному Надсянні).

Туризм[ред. | ред. код]

Белжець — важливий вузол пішохідних і велосипедних туристичних маршрутів, які провадять до найцікавіших місць гміни.

Історія[ред. | ред. код]

Белжець утворився на початку XVI ст. 1 березня 1607 р. король Сигізмунд ІІІ видав привілей белзькому войському Самуелю (Самійлу) Липському, згідно з яким той отримував право заснувати місто на «ґрунтах переворських», поселення отримало міські права (магдебурзьке право), встановлювались ярмарки на дні святих Аґнешки та Вавжинця.

Однак місто не розвинулось в результаті конкуренції з боку Нароля і Томашова Любельського. Недалеко від нього, у Чарнецькій Долині, відбулась, за переказами, сутичка гетьмана Стефана Чарнецького зі шведами; курган, який знаходиться тут недалеко від каплички св. Яна Непомуцького, вважається могилою солдатів, що загинули в цій сутичці. Село стало в 1887 році значним прикордонним пунктом залізниці Львів — Белжець, що спричинило приплив поляків.

За переписом 1900 року в селі було 1753 жителі, за конфесіями: 1280 римокатоликів, 364 грекокатолики, 104 юдеї та 5 інших віровизнань.[2](нім.)

У 19181919 р. у Белжці та його околицях відбувались запеклі бої між поляками та українцями під час нападу військ Польщі на ЗУНР.

Станом на 1.01.1939 проживало 2420 осіб, з них 400 українців-грекокатоликів, 1900 поляків, 120 євреїв[3].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, але вже 26 вересня 1939 року відступили і передали Червоній армії, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня СРСР передав село німцям, південніше села проліг кордон. Найтрагічнішим періодом була німецька окупація, коли гітлерівці заснували тут у 1940 р. концентраційний табір для циган, пізніше для євреїв. В ньому загинуло близько 434,500 осіб.[4], у тому числі близько 1,5 тис. поляків, переважно засуджених за допомогу євреям. На пам'ять жертв нацизму споруджено монументальний мавзолей-музей, відкритий у 2004 р. На військовому цвинтарі відпочивають солдати Вересня, які полягли під Белжецем.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1366 288 954 124
Жінки 1321 266 780 275
Разом 2687 554 1734 399

Пам’ятки[ред. | ред. код]

Церква у Белзці

Дерев'яна греко-католицька церква у Белзці — це приклад старовинної сакральної архітектури XVIII ст.[6]

Тутешній парафіяльний костел з 1912 р. має старовинне обладнання, наприклад, дерев'яну фігуру св. Антонія і ковчеги для святих мощей. На південно-західному кінці села росте історичний екземпляр ялівця звичайного висотою 7,5 м.

Неподалік, у селі Хиже, знаходиться цікава каплиця Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії з 1840 р., капличка св. Антонія XIX ст. У багатьох місцевостях збереглись старовинні будинки та обійстя.

Транспорт[ред. | ред. код]

SA134-018.jpg

Через Белжець проходить залізниця, у селі є залізична станція.

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Белжець

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
  4. Between March and December 1942, the Germans deported some 434,500 Jews, and an indeterminate number of Poles and Roma (Gypsies)to Belzec, to be killed. http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10005191
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  6. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936 — Перемишль, 1936 — с. 89.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]