Бель-Айл (острів)
| Бель-Айл | |
|---|---|
 | |
| Географія | |
| Координати: 51°55′48″ пн. ш. 55°21′58″ зх. д. / 51.93000° пн. ш. 55.36611° зх. д. | |
| Акваторія | Протока Бель-Айл |
| Площа | 52 км² |
| Довжина | 17 км |
| Ширина | 6 км |
| Найвища точка | 213 м |
| Країна | |
.svg){kind=small} Канада | |
| Адм. одиниця | Ньюфаундленд і Лабрадор |
| Населення |
0 осіб |
  Бель-Айл Бель-Айл (Канада) | |
 Бель-Айл Бель-Айл (Ньюфаундленд) | |
 | |
 Бель-Айл у Вікісховищі | |
Бель-Айл (англ. Belle Isle, з французької - «гарний острів») — безлюдний острів, розташований трохи більш ніж за 24 км на схід від узбережжя Лабрадору та трохи менше ніж за 32 км на північний захід від острова Ньюфаундленд, біля входу з Атлантичного океану в протоку Бель-Айл. Адміністративно є неінкорпорованою територією провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.
Острів був названий французьким дослідником Жаком Картьє[1]. Він лежить на найкоротшому морському шляху між Великими озерами і Європою та на головному морському шляху на північ до Гудзонової затоки та Північно-Західних територій. На острові розташована північна точка Міжнародної Аппалачської стежки[en].
Географія[ред. | ред. код]
Площа острова Бель-Айл становить приблизно 52 км², довжина — 17 км, ширина — 6 км. Геологічно острів є найпівнічнішою вершиною гірської системи Аппалачів, які простягаються від нього на південний захід на 3200 км. Його найвища точка розташована на висоті 213 м над рівнем моря.
Офіційно острів незаселений, однак під час рибальського сезону його часто відвідують люди. На північному та південному краях островах розташовані два маяки.
Острів знаходиться в точці зустрічі двох морських течій, що призводить до зіткнення морського льоду. Лабрадорська течія тече з північного заходу, а менша течія, керована домінуючими західними вітрами — з південного заходу.
Клімат[ред. | ред. код]
На острові Бель-Айл панує субарктичний клімат (Dfc за класифікацією кліматів Кеппена), надзвичайно холодний як для прибережної місцевості, розташованої на цій широті. Так, клімат Дюнкерку, розташованого на протилежному боці Атлантики, в середньому тепліший на 11,8 °C. Клімат Бель-Айла характеризується коротким прохолодним літом та тривалою суворою холодною зимою, яка триває більшу частину року. Пік опадів припадає на теплі місяці з червня по вересень. Більшість опадів випадає у вигляді дощу[2][3].
| Клімат Бель-Айла (1941−1970, екстремуми 1884−1969) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 4 | 4 | 7 | 13 | 15 | 21 | 23 | 22 | 21 | 14 | 12 | 7 | 23 |
| Середній максимум, °C | −6,1 | −5,9 | −3,4 | −0,2 | 3,8 | 8,2 | 12,7 | 13,2 | 10,1 | 5,2 | 1,2 | −3,3 | 2,9 |
| Середня температура, °C | −9,6 | −9,3 | −6,4 | −2,7 | 1,2 | 5,0 | 9,4 | 10,2 | 7,3 | 2,8 | −1,2 | −6,2 | 0,1 |
| Середній мінімум, °C | −13,1 | −12,7 | −9,4 | −5,1 | −1,4 | 1,8 | 6,1 | 7,3 | 4,6 | 0,3 | −3,7 | −9,2 | −2,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −35 | −34 | −29 | −23 | −16 | −7 | −4 | −2 | −3 | −11 | −21 | −34 | −35 |
| Норма опадів, мм | 55 | 59 | 56 | 56 | 65 | 84 | 77 | 100 | 91 | 90 | 94 | 65 | 893 |
| Кількість днів з опадами | 12 | 12 | 13 | 12 | 12 | 12 | 12 | 13 | 13 | 12 | 13 | 13 | 149 |
| Кількість дощових днів | 2 | 2 | 3 | 4 | 9 | 12 | 12 | 13 | 13 | 11 | 9 | 3 | 93 |
| Кількість сніжних днів | 11 | 10 | 11 | 8 | 4 | 1 | 0 | 0 | 0 | 2 | 6 | 10 | 63 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ganong, William Francis (1887). The Cartography of the Gulf of St. Lawrence, from Cartier to Champlain. Royal Society of Canada. с. 25.
- ↑ Canadian Climate Normals 1941–1970 Volume 1: Temperature (PDF). Environment Canada. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2023. Процитовано 9 серпня 2023.
- ↑ Canadian Climate Normals 1941–1970 Volume 2: Precipitation (PDF). Environment Canada. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2023. Процитовано 9 серпня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
| Бель-Айл | |
|---|---|
|
| |
| Географія | |
| Координати: 51°55′48″ пн. ш. 55°21′58″ зх. д. / 51.93000° пн. ш. 55.36611° зх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Акваторія | Протока Бель-Айл |
| Площа | 52 км² |
| Довжина | 17 км |
| Ширина | 6 км |
| Найвища точка | 213 м |
| Країна | |
|
Канада | |
| Адм. одиниця | Ньюфаундленд і Лабрадор |
| Населення |
0 осіб |
|
Бель-Айл Бель-Айл (Канада) | |
|
Бель-Айл Бель-Айл (Ньюфаундленд) | |
|
| |
|
Бель-Айл у Вікісховищі | |
Бель-Айл (англ. Belle Isle, з французької - «гарний острів») — безлюдний острів, розташований трохи більш ніж за 24 км на схід від узбережжя Лабрадору та трохи менше ніж 32 км на північний захід від острова Ньюфаундленд, біля входу з Атлантичного океану в протоку Бель-Айл. Адміністративно є неінкорпорованою територією провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.
Острів був названий французьким дослідником Жак Картьє[1]. Він лежить на найкоротшому морському шляху між Великими озерами і Європою та на головному морському шляху на північ до Гудзонової затоки та Північно-Західних територій. На острові розташована північна точка Міжнародної Аппалачської стежки[en].
Географія[ред. | ред. код]
Площа острова Бель-Айл становить приблизно 52 км², довжина — 17 км, ширина — 6 км. Геологічно острів є найпівнічнішою вершиною гірської системи Аппалачів, які простягаються від нього на південний захід на 3200 км. Його найвища точка розташована на висоті 213 м над рівнем моря.
Офіційно острів незаселений, однак під час рибальського сезону його часто відвідують люди. На північному та південному краях островах розташовані два маяки.
Острів знаходиться в точці зустрічі двох морських течій, що призводить до зіткнення морського льоду. Лабрадорська течія тече з північного заходу, а менша течія, керована домінуючими західними вітрами — з південного заходу.
Клімат[ред. | ред. код]
На острові Бель-Айл панує субарктичний клімат (Dfc за класифікацією кліматів Кеппена), надзвичайно холодний як для прибережної місцевості, розташованої так далеко на півдні. Так, клімат Дюнкерку, розташованого на протилежному боці Атлантики, в середньому тепліший на 11,8 °C. Клімат Бель-Айла характеризується коротким прохолодним літом та тривалою суворою холодною зимою, яка триває більшу частину року. Пік опадів припадає на теплі місяці з червня по вересень. Більшість опадів випадає у вигляді дощу[2][3].
| Клімат Клімат Бель-Айла (1941−1970, екстремуми 1884−1969) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 4 | 4 | 7 | 13 | 15 | 21 | 23 | 22 | 21 | 14 | 12 | 7 | 23 |
| Середній максимум, °C | −6,1 | −5,9 | −3,4 | −0,2 | 3,8 | 8,2 | 12,7 | 13,2 | 10,1 | 5,2 | 1,2 | −3,3 | 2,9 |
| Середня температура, °C | −9,6 | −9,3 | −6,4 | −2,7 | 1,2 | 5,0 | 9,4 | 10,2 | 7,3 | 2,8 | −1,2 | −6,2 | 0,1 |
| Середній мінімум, °C | −13,1 | −12,7 | −9,4 | −5,1 | −1,4 | 1,8 | 6,1 | 7,3 | 4,6 | 0,3 | 25,4 | 15,5 | 26,8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −31 | −30 | −20 | −10 | 4 | 19 | 25 | 29 | 26 | 12 | −6 | −30 | −31 |
| Кількість днів з опадами | 12 | 12 | 13 | 12 | 12 | 12 | 12 | 13 | 13 | 12 | 13 | 13 | 149 |
| Кількість дощових днів | 2 | 2 | 3 | 4 | 9 | 12 | 12 | 13 | 13 | 11 | 9 | 3 | 93 |
| Кількість сніжних днів | 11 | 10 | 11 | 8 | 4 | 1 | 0 | 0 | trace | 2 | 6 | 10 | 63 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ganong, William Francis (1887). The Cartography of the Gulf of St. Lawrence, from Cartier to Champlain. Royal Society of Canada. с. 25.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюtempnormalsне вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюprecipnormalsне вказано текст
Посилання[ред. | ред. код]
|