Дюнкерк
Дюнкерк Dunkerque | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | О-де-Франс |
Департамент | Нор |
Округ | Дюнкерк |
Кантон | Денкерк-Ест, Денкерк-Уест, Кудкерк-Бранш, Гранд-Сінт |
Код INSEE | 59183 |
Поштові індекси | 59140, 59240, 59640 |
Координати | 51°02′18″ пн. ш. 2°22′39″ сх. д.H G O |
Висота | 0 - 17 м.н.р.м. |
Площа | 37,34 км² |
Населення | 86 788 (01.01.2021[1]) |
Густота | 2447,4 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
Patrice Vergriete 2014-2020 |
Офіційна сторінка | |
Дюнке́рк (фр. Dunkerque [dœ̃kɛʁk] ( прослухати); з.-флам. Duunkerke; нід. Duinkerke або Duinkerken) — місто та муніципалітет на півночі Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Нор. Населення — 91 386 осіб (2011)[2].
Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 250 км на північ від Парижа, 70 км на північний захід від Лілля.
Назва міста походить від нідерландських слів duin (дюна) та kerke (церква). В цьому регіоні традиційно була поширена нідерландська мова (західнофламандська), хоча останнім часом французька мова набирає дедалі більшої популярності.
Перші згадки про Дюнкерк сягають 1067 року, коли з'явилася перша згадка про «Церкву на Дюнах». Протягом сторіч за цей регіон змагалися Іспанія, Англія, Нідерланди та Франція.
В 1577 році, на початку Нідерландської революції, місто на короткий час перейшло до рук Голландської Республіки, але в 1583 році герцог Пармський повернув його Іспанії і зробив опорною базою морських операцій проти Нідерландів. Спочатку в Дюнкерку базувалася тільки невелика королівська ескадра, але потім він став великою базою піратів — дюнкеркських приватирів, — яким іспанська влади Нідерландів видавала спеціальний дозвіл нападати на торгові судна держав, ворожих Іспанії.
У 1600 році в ході битви біля Ньюпорта голландські війська принца Моріца Оранського спробували захопити Дюнкерк з суші, але армії не вдалося заволодіти фортецею.
Дюнкеркські пірати грабували нідерландські кораблі до захоплення міста Францією у 1646. Після мирної угоди 1648 року місто перейшло у володіння Іспанії. Після захоплення міста Англією 1658 року Франція у 1662-му викупила його за 400 000 фунтів. Відтоді місто належить Франції.
1713 року відповідно до умов Утрехтського миру Франція зобов'язалась припинити піратство і розібрати міські укріплення.
Під час Другої світової війни місто стало відомим завдяки «Операції Динамо» — операції евакуації британських та французьких військ у 1940 р. Вінстон Черчилль назвав цю операцію «Дивом Дюнкерка», коли більш як 388 тисячам чоловік удалося евакуюватися з оточеного німцями міста до Великої Британії. В 1944 році місто було визволене канадськими військами, але значно постраждало від військових дій та бомбардування.
У 2010 році до Дюнкерка приєднано містечка Сен-Поль-сюр-Мер та Фор-Мардік.
Динаміка населення :
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 33 035 | 6260 | 4972 | 9182 | 8452 | 3943 | 226 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 36 233 | 6042 | 4849 | 9129 | 9108 | 6198 | 907 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 60 840 осіб працездатного віку (15—64 років) 40 484 були активними, 20 356 — неактивними (показник активності 66,5%, у 1999 році було 67,1%). З 40 484 активних мешканців працювало 33 058 осіб (18 100 чоловіків та 14 958 жінок), безробітними було 7426 (3729 чоловіків та 3697 жінок). Серед 20 356 неактивних 6247 осіб було учнями чи студентами, 6325 — пенсіонерами, 7784 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 40208 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 90441,0 особи, медіана доходів виносила 16 025 євро на одного особоспоживача[6]
- Поль Меріс (1912—1979) — французький актор.
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
-
Середмістя
-
Міський округ Субіз
-
Міський округ Перемоги
-
Гласіс цитаделі
-
Нижнє місто
-
Старий майдан
-
Острів Дженті
-
Парк Мало
-
Парк Циглера
-
Парк Скульптур
-
Парк вітру
-
Парк біля за́мку Кокель
-
Форт Петіт-Сенте
-
Parc de la Marine
-
La CUD.
-
Le Phare de Risban.
-
La porte de la Marine.
-
La Victoire.
-
Le Feu de Saint-Pol.
-
Villa malouine.
-
Mémorial pour les soldats de l'opération Dynamo.
-
Le pont Carnot.
-
Le pont de Rosendaël.
-
Le pont des quatre écluses .
-
Pont Charles-de-Gaulle
-
Pont Wattier
-
Pont Trystram
-
La famille et les gardes du Reuze
-
Hilaire Patate
-
Façade du Musée portuaire
-
Le trois-mâts Duchesse Anne
-
Le remorqueur l'Entreprenant
-
Grandes armes de Dunkerque.
-
Drapeau de Dunkerque.
-
Panorama à 360° de Dunkerque.
-
La position de Dunkerque.
-
Cassel
-
La mer du Nord à marée haute à Malo-les-Bains.
-
Le canal de Furnes peu après les quatre écluses.
-
Le port de plaisance du bassin de commerce.
-
Station météo de Dunkerque (au second plan : l'écluse).
-
La citadelle et une partie du centre-ville.
-
Petite-Synthe
-
La reine des plages du nord.
-
Hôtel de ville de Rosendaël.
-
Bus dunkerquois (au gaz)
-
Le sceau de Dunkerque avant sa destruction dans l'incendie.
-
La Bataille des Dunes
-
Par cette lettre, Louis XIV demande, en 1663, que la langue française soit employée.
-
Carte de Cassini de Dunkerque, Petite-Synthe et Rosendaël.
-
Église Saint-Eloi après un bombardement pendant la Première Guerre mondiale
-
Dunkerque et ses cantons: canton de Dunkerque-Est
-
La sous-préfecture de Dunkerque
-
Le territoire de la CUD
-
Palais de Justice de Dunkerque.
-
Le Pôle de Valorisation des Déchets comprenant le CVO et le CVE
-
Plage de Dunkerque
-
Le port Est de Dunkerque le long de la déviation du canal de Bourbourg
-
Le port de Dunkerque
-
Collège Arthur Van Hecke
-
Collège et lycée Notre-Dame-des-Dunes
-
Le nouveau lycée Guy-Debeyre
-
L'université du Littoral-Côte d'Opale à Dunkerque (centre universitaire de la Citadelle)
-
Centre hospitalier de Dunkerque
-
Salle Dewerdt/Stade de Flandres
-
Digue de Dunkerque.
-
La Tour du Leughenaer
-
la chapelle Notre-Dame-des-Dunes.
-
L'église Saint-Éloi.
-
Le Beffroi.
-
L'hôtel de ville.
-
La Statue de Jean Bart.
-
La tour de l'armateur vue depuis les quais.
-
le Pont Rouge
-
la passerelle Saint-Martin
-
le Pont Saint Martin
-
Le «Batardeau»
-
le Pont des Bains
-
Le Pont à curé
-
Le pont de la Bataille du Texel.
-
le pont de la CUD.
-
Carnaval de 2004 devant l'hôtel de ville
-
Le Reuze lors de l'avant-bande de Malo.
-
Le Kursaal
- Дюнкерк // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний сайт міста Дюнкерк [Архівовано 3 травня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |