Дюнкерк
| Дюнкерк Dunkerque | |
|---|---|
| Країна | |
| Регіон | О-де-Франс |
| Департамент | Нор |
| Округ | Дюнкерк |
| Кантон | Денкерк-Ест, Денкерк-Уест, Кудкерк-Бранш, Гранд-Сінт |
| Код INSEE | 59183 |
| Поштові індекси | 59140, 59240, 59640 |
| Координати | 51°02′18″ пн. ш. 2°22′39″ сх. д.H G O |
| Висота | 0 - 17 м.н.р.м. |
| Площа | 37,34 км² |
| Населення | 87 013 (2022[1]) |
| Густота | 2447,4 ос./км² |
| Розміщення | |
| Влада | |
| Мер Мандат | Patrice Vergriete 2014-2020 |
| Офіційна сторінка | |
| Дюнкерк на Вікісховищі | |
![]() | |
Дюнке́рк (фр. Dunkerque [dœ̃kɛʁk] (
прослухати); з.-флам.: Duunkerke; нід. Duinkerke або Duinkerken) — місто та муніципалітет на півночі Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Нор. Населення — 91 386 осіб (2011)[2].
Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 250 км на північ від Парижа, 70 км на північний захід від Лілля.
Назва міста походить від нідерландських слів duin (дюна) та kerke (церква). В цьому регіоні традиційно була поширена нідерландська мова (західнофламандська), хоча останнім часом французька мова набирає дедалі більшої популярності.

Перші згадки про Дюнкерк сягають 1067 року, коли з'явилася перша згадка про «Церкву на Дюнах». Протягом сторіч за цей регіон змагалися Іспанія, Англія, Нідерланди та Франція.
В 1577 році, на початку Нідерландської революції, місто на короткий час перейшло до рук Голландської Республіки, але в 1583 році герцог Пармський повернув його Іспанії і зробив опорною базою морських операцій проти Нідерландів. Спочатку в Дюнкерку базувалася тільки невелика королівська ескадра, але потім він став великою базою піратів — дюнкеркських приватирів, — яким іспанська влади Нідерландів видавала спеціальний дозвіл нападати на торгові судна держав, ворожих Іспанії.
У 1600 році в ході битви біля Ньюпорта голландські війська принца Моріца Оранського спробували захопити Дюнкерк з суші, але армії не вдалося заволодіти фортецею.
Дюнкеркські пірати грабували нідерландські кораблі до захоплення міста Францією у 1646. Після мирної угоди 1648 року місто перейшло у володіння Іспанії. Після захоплення міста Англією 1658 року Франція у 1662-му викупила його за 400 000 фунтів. Відтоді місто належить Франції.
1713 року відповідно до умов Утрехтського миру Франція зобов'язалась припинити піратство і розібрати міські укріплення.
Під час Другої світової війни місто стало відомим завдяки «Операції Динамо» — операції евакуації британських та французьких військ у 1940 р. Вінстон Черчилль назвав цю операцію «Дивом Дюнкерка», коли більш як 388 тисячам чоловік удалося евакуюватися з оточеного німцями міста до Великої Британії. В 1944 році місто було визволене канадськими військами, але значно постраждало від військових дій та бомбардування.
У 2010 році до Дюнкерка приєднано містечка Сен-Поль-сюр-Мер та Фор-Мардік.
Динаміка населення :

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33 035 | 6260 | 4972 | 9182 | 8452 | 3943 | 226 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 36 233 | 6042 | 4849 | 9129 | 9108 | 6198 | 907 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 60 840 осіб працездатного віку (15—64 років) 40 484 були активними, 20 356 — неактивними (показник активності 66,5%, у 1999 році було 67,1%). З 40 484 активних мешканців працювало 33 058 осіб (18 100 чоловіків та 14 958 жінок), безробітними було 7426 (3729 чоловіків та 3697 жінок). Серед 20 356 неактивних 6247 осіб було учнями чи студентами, 6325 — пенсіонерами, 7784 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 40208 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 90441,0 особи, медіана доходів виносила 16 025 євро на одного особоспоживача[6]
- Поль Меріс (1912—1979) — французький актор.
| Північне море | Північне море | Північне море | ||
| Гранд-Сінт | Пн | Леффренкук | ||
| Зх Дюнкерк Сх | ||||
| Пд | ||||
| Каппель-ла-Гранд Армбу-Каппель | Кудкерк-Бранш | Тетегем |
-
Середмістя
-
Міський округ Субіз
-
Міський округ Перемоги
-
Гласіс цитаделі
-
Нижнє місто
-
Старий майдан
-
Острів Дженті
-
Парк Мало
-
Парк Циглера
-
Парк Скульптур
-
Парк вітру
-
Парк біля за́мку Кокель
-
Форт Петіт-Сенте
-
Парк Моряків
-
CUD (Комунальна об'єднана територія Дюнкерка)
-
Маяк Різбан
-
Брама Моряків
-
Перемога
-
Вогонь Сен-Пол
-
Вілла в стилі Мало, 2-й імперський стиль
-
Меморіал для солдатів операції «Динамо»
-
Міст Карно
-
Міст Розендаель
-
Міст чотирьох шлюзів
-
Міст Шарля де Голля
-
Міст Ваттіє
-
Міст Трістрам
-
Сім'я та охоронці Рьозе
-
Ілар Патат
-
Фасад Портового музею Дюнкерка
-
Бакен «Сандеттіє»
-
Тримач «Дюшес Анн»
-
Буксир «Антрепран»
-
Великий герб Дюнкерка
-
Прапор Дюнкерка
-
Панорама Дюнкерка на 360°
-
Розташування Дюнкерка
-
Кассель
-
Північне море під час припливу в Мало-ле-Бен
-
Канал Фурнес трохи після чотирьох шлюзів
-
Яхтова гавань торгового басейну
-
Метеостанція Дюнкерка (на задньому плані: шлюз)
-
Цитадель і частина центру міста
-
Пті-Сінт
-
Королева пляжів півночі
-
Ратуша Розендаеля
-
Дюнкерський автобус (на газу)
-
Печатка Дюнкерка до її знищення під час пожежі
-
Битва при Дюнах
-
Лист Людовика XIV 1663 року, у якому він наказує використовувати французьку мову
-
Карта Дюнкерка, Пті-Сінт і Розендаеля за Кассіні
-
Церква Сен-Елуа після бомбардування під час Першої світової війни
-
Дюнкерк та його кантони: кантон Дюнкерк-Схід
-
Субпрефектура Дюнкерка
-
Територія CUD
-
Суд Дюнкерка
-
Центр утилізації відходів, що включає CVO і CVE
-
Пляж Дюнкерка
-
Східний порт Дюнкерка вздовж обвідного каналу Бурбурга
-
Порт Дюнкерка
-
Коледж Артур Ван Ек
-
Коледж і ліцей Нотр-Дам-де-Дюн
-
Новий ліцей Гі-Дебейр
-
Університет Літтераль-Кот д’Опаль у Дюнкерку (університетський центр Цитаделі)
-
Дюнкеркський госпітальний центр
-
Зала Девердт / Стадіон Фландрії
-
Набережна Дюнкерка
-
Башта Леюгенаєр
-
Каплиця Нотр-Дам-де-Дюн
-
Церква Сен-Елуа
-
Беффруа
-
Мерія
-
Статуя Жана Барта
-
Башта арматора, вид з набережної
-
Червоний міст
-
Пішохідний міст Сен-Мартен
-
Міст Сен-Мартен
-
«Батардо»
-
Міст Бен
-
Міст священика
-
Міст Битви при Текселі
-
Міст CUD
-
Карнавал 2004 року перед мерією
-
Рьозе під час авангардного маршу в Мало
-
Курсаал
-
Принцеса Єлизавета
- ↑ Зареєстроване населення 2022 (фр.). Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 19 грудня 2024.
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
- Дюнкерк // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Офіційний сайт міста Дюнкерк [Архівовано 3 травня 2011 у Wayback Machine.]
