Беноццо Ґоццолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беноццо Ґоццолі
італ. Benozzo Gozzoli
058 le vite, benozzo gozzoli.jpg
Ім'я при народженні італ. Benozzo di Lese di Sandro
Народився 1420(1420)
Скандіччі
Помер 4 жовтня 1497(1497-10-04)
Пістоя
·чума
Країна Flag of Florence.svg Флоренція
Національність італієць
Діяльність художник, скульптор
Галузь живопис
Вчителі Фра Анджеліко[1]
Відомі учні Лоренцо Коста
Знання мов італійська[2]
Напрямок Італійське Відродженняd[3]
Magnum opus Triumph of St. Thomas Aquinasd, Deposition of Christd і Magi Chapeld
Конфесія католицтво
Батько Лезі ді Сандро
Діти 9 дітей

Беноццо Ґоццолі (італ. Benozzo Gozzoli; 1420, Скандіччі — 4 жовтня 1497, Пістоя) — італійський художник, скульптор часів Відродження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у містечку Скандіччі у родині кравця Лезі ді Сандро. У 1427 році разом із родиною переїхав до Флоренції. Маючи природний хист до малювання став учнем художника Фра Анжеліко. Згодом допомагав вчителю в оздобленні церкви Святого Марка. З 1437 року працював самостійно, відкрив власну майстерню. У 1444—1445 роках виконував низку робіт разом з Лоренто й Вітторіо Гіберті (зокрема Баптистерій у Флоренції).

У 1447—1449 роках виконував роботи на замовлення пап римських Євгенія IV та Миколи V у Ватиканському палаці.

у 1449 році переїхав до Орв'єто. Тут він перебував до 1450 року, коли отримав замовлення від Монтефалько, у 1352 році — від монахів з Нарні. У 1453—1456 роках виконав малюнки у Вітербо, а у 1456—1459 роках — у Перуджі. У 1456 році взяв участь в оформленні церемонії інтронізації папи римського Пія II.

У 1459 році повернувся до Флоренції. Тут Ґоццолі після одруження виконав замовлення родини Медичі, інших заможних громадян. Втім вже у 1464 році працював для церков міста Сан-Джиміньяно. Тут також плідно працював до 1467 року, коли перебрався до Пізи. Відкрив свою майстерню, яка діяла до 1495 року, коли Ґоццолі повернувся до Флоренції. Але тут він перебував недовго, вже у 1496 році на запрошення місцевої громади переїхав до Пістої.

Помер Беноццо Ґоццолі 4 жовтня 1497 року у Пістої від чуми під час її чергової епідемії.

Творчість[ред. | ред. код]

У нього помітно новий підхід у відображенні природи, любив передавати людські характери. Картині яскраві, живі у проявах людей та об'єктів. Його пейзажі переповнені птахами й тваринами, особливо собаками, вони різноманітніші, ніж у попередників. Кольори цього художника дуже яскраві та святкові. У живопису він використовував техніку темпери. Мав велику працьовитість, в доробку Ґоццолі близько 80 картин, фресок, мініатюр.

Знався також на скульптурі. У 1445—1448 роках для дверей Флорентійського баптистерію виконав дві скульптурні композиції — «Візит цариці Савської до Соломона» та «Взяття Єрихону».

Найвизначніші твори:

  • Викрадення Олена. 1437—1439 роки
  • Мадонна з немовлям. 1440—1445 роки
  • Мадонна з немовлям. Церква Санта Марія сопра Мінерва у Римі, 1449 рік
  • Фрески монастиря Святого Фортуната у Монтефалько, 1450 рік
  • Фрески для Каплиці волхвів палацу Медичі-Рікарді, Флоренція, 1459—1460 роки
  • Вівтар Сакри Сонверсачо, Флоренція, 1461 рік
  • Фреска «Життя Святого Себастьяна», 1464 рік.
  • Фрески для церкви Святого Августина. Сан-Джиміньяно, 1464—1465 роки
  • Цикл з 25 фресок, Кампосанто, Піза, 1465—1485 роки
  • Тріумф святого Фоми Аквінського для Пізанського собору (сьогодні фрагменти зберігаються у Луврі), 1470—1475 роки
  • Зняття з хреста, 1497 рік
  • Воскресіння Лазаря, 1497 рік

Родина[ред. | ред. код]

1459 року у Флоренції одружився з донькою одного торговця тканиною; інших відомостей про дружину немає. Від цього браку Ґоццолі мав дев'ять детей, серед яких два сини, Франческо та Алессіо, стали учнями свого батька.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Anna Padoa Rizzo, Benozzo Gozzoli, pittore fiorentino, Firenze, Edam, 1972 (італ.)
  • Diane Cole Ahl, Benozzo Gozzoli, New Haven, Yale University Press, 1996 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Беноццо Гоццолі