Бернард Зиґфрід Альбінус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернард Зиґфрід Альбінус
нім. Bernhard Siegfried Albinus
Народився24 лютого 1697(1697-02-24)[1][2][…]
Франкфурт-на-Одері
Помер9 вересня 1770(1770-09-09)[1][2][…] (73 роки)
Лейден, Голландія, Голландська республіка
Країна Священна Римська імперія
Діяльністьанатом, лікар, професор, ентомолог, викладач університету
Alma materЛейденський університет
ЗакладЛейденський університет[4]
Лейденський університет[4]
Лейденський університет[4]
Посадаректор Лейденського університетуd і ректор
ВчителіГерман Бургаве
Говерт Бідлооd і Johannes Jacobus Raud
Відомі учніFrederik Bernard Albinusd[5]
Аспіранти, докторантиMatthias Geunsd[6]
Frederik Bernard Albinusd[7]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Петербурзька академія наук
БатькоБернгард Альбінусd
Брати, сестриChristian Bernhard Albinusd
Frederik Bernard Albinusd
Нагороди

Бернард Зиґфрід Альбінус (нім. Bernhard Siegfried Albinus; 24 лютого 1697, Франкфурт-на-Одері — 9 вересня 1770, Лейден) — німецький анатом і педагог; почесний член Петербурзької академії наук з 18 грудня 1753 року[8].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 лютого 1697 року в місті Франкфурті-на-Одері (нині Німеччина) у сім'ї Бернгарда Альбінуса, професора медицини місцевого університету. У 1702 році останнього перевели на кафедру медицини Лейденського університету, де у 1709 році у дванадцятирічному віці хлопчик розпочав навчання. Його вчителями були, зокрема, Герман Бургаве та Говерт Бідлоо. Після закінчення університету в 1718 році поїхав до Парижа, де продовжив здобувати медичну освіту у Себастьяна Вайяна, Якоба Вінслова і Фредеріка Рюйша.

У 1719 році, за рекомендацією Германа Бургаве, відкликаний до Лейденського університету, щоб читати лекції з анатомії та хірургії. У 1721 році, після смерті батька, зайняв його місце професора кафедри медицини та анатомії. Помер у Лейдені 9 вересня 1770 року.

Праці

[ред. | ред. код]

Автор праць:

  • «Історія м'язів людини» (1734, латина);
  • «Анатомічні анотації» (1754—1768).

Особливу популярність здобули анатомічні атласи науковця з гравюрами, виконаними художником Яном Ванделааром:

  • «Таблиці скелету і м'язів людського тіла» (1747);
  • «Таблиці кісток людини» (1753)[9].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]