Бернар де Тремеле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернар де Тремеле
фр. Bernard de Tramelay
Armoiries Bernard de Tramelay.svg
Народився 1100
Сен-Клод
Помер 1153[1]
Ашкелон, Ashkelon Subdistrictd, Південний округ, Ізраїль
·загиблий у бою
Країна Flag of France (XII-XIII).svg Франція
Діяльність Тамплієр
Знання мов французька
Посада Grand Master of the Knights Templard
Armoiries Bernard de Tramelay.svg

Бернард де Тремеле (Трамле, Тромеле, Драмеле) (фр. Bernard de Tramelay; бл. 1100 — 16 серпня 1153) — 4-й великий магістр ордену тамплієрів в 11521153 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з бургундського шляхетського роду Тремеле (Трамле, Тромеле, Драмеле). Син Уго (Гумберта) де Тремеле. Народився близько 1100 року в родинному замку поблизу міста Сен-Клод або Аренто.

Точна дата приєднання до ордену тамплієрів невідома. Ймовірно більшу частину життя провів в Палестині. Тут у 1148 році приєднався до Другого хрестового походу, брав участь в облозі Дамаску. У 1149 році був учасником походу на захист Антіохійського князівства.

У 1151 році великий магістр Еврар де Бар призначає Бернарда де Тремеле своїм представником на Сході. Невдовзі відзначився при відбитті атаки мусульман на околиці Єрусалиму. Невдовзі відбудував місто Газу, яке орден отримав від єрусалимського короля Балдуїна III. У 1152 році після відставки Еврара де Бара обирається новим очільником тамплієрів. Бернард де Тремеле зміцнив оборонні системи інших прибережних міст, включаючи Яффу, Арсуф, Ла-Рош-Талле і Ле Дарон. На прохання єпископа Вільяма, і за згодою короля, взяв під своє заступництво місто Тортозу, де побудували новий замок.

Втім у 1153 році загинув під час облоги Аскалона, коли першим разом з 40 тамплієрами увірвався до міста, намагаючись захопити найбільшу здобич, а інші тамплієри заважали решті християн зайняти Аскалон. Цим скористалася фатимідська залога Аскалона, що зннищила тамплієрів. Новим великим магістром став Андре де Монбар.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alain Demurger, Les Templiers, une chevalerie chrétienne au Moyen Âge, Paris, Seuil, coll. " Points Histoire ", 2008 (1re éd. 2005), 664 p., poche (ISBN 978-2-7578-1122-1), page 611.
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713