Бернгард Олексій Борисович
| Олексій Бернгард рос. Бернгард Олексій Борисович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження |
22 жовтня 1978 (45 років) Читинська область, СРСР | |||||
| Громадянство |
 Росія | |||||
| Національність | росіянин | |||||
| Військова служба | ||||||
| Роки служби | 2002-2023 | |||||
| Приналежність |
Росія | |||||
| Вид ЗС |
 ВМФ РФ | |||||
| Рід військ |
 Морська піхота | |||||
| Війни / битви |
Інтервенція Росії в Сирію Російсько-українська війна | |||||
| Командування | ||||||
| ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Олексі́й Бори́сович Бе́рнгард (рос. Бернгард Алексей Борисович, 22 жовтня 1978, Читинська область, СРСР) — російський військовик, полковник Збройних сил РФ. Командир 810-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти ЧФ. Герой Російської Федерації (2022).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Читинській області (нині — Забайкальський край). Певний час мешкав у селі Кира, де закінчив шість класів місцевої середньої школи. Згодом разом з родиною переїхав до Приморського краю.
Закінчив Далекосхідне вище загальновійськове командне училище у Благовєщенську[1]. Пройшов службовий шлях від командира повітрянодесантної роти до заступника командира бригади морської піхоти. Служив у складі 155-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту у Владивостоці. Брав участь у анексії Криму та інтервенції Росії в Сирії. Обіймав посаду заступника командира 810-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти ЧФ, що дислокувалася в Севастополі.
Згідно з заявою перебіжчиці з лав терористичного угруповування ДНР Світлани Дрюк, Бернгард де-факто командував 11-м полком 1-го армійського корпус ЗС РФ, більш відомим як «полк Народної міліції ДНР „Восток“»[2].
Він кар'єрист, тому що він не дивиться, здійсненна ця задача чи ні. Людину прислано з урахуванням того, що з «ДНР» він виїде з черговою зіркою— Світлана Дрюк, березень 2019
Від початку вторгнення Росії до України у лютому 2022 року брав участь у бойових діях на сході України. Керував наступальною операцією окупантів поблизу Волновахи.
4 березня 2022 року отримав звання «Герой Російської Федерації»[1].
Наприкінці березня 2022 року, після ліквідації Збройними силами України командира бригади Олексія Шарова, Бернгард тимчасово очолив 810-у ОБрМП.
Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]
- Герой Російської Федерації з врученням медалі «Золота Зірка» (4 березня 2022) — «за мужність та героїзм, проявлені під час виконання бойового завдання».
- Медаль Суворова
- Медаль «За військову доблесть» II ступеня
- Медаль «За заслуги у військовій службі» II ступеня
- Медаль «За заслуги у військовій службі» III ступеня
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Не мог не стать героем. Так говорят про Алексея Бернгарда во Владивостоке, где считают своим (рос.) . «Дальневосточные ведомости». Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Заступниця командира полку «ДНР» здалася українським спецслужбам, — ЗМІ. «Lb.ua». Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль воєнного злочинця. «Миротворець». Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 10 квітня 2022.
- Полковники (Російська Федерація)
- Народились 22 жовтня
- Народились 1978
- Військовики морської піхоти Росії
- Герої Російської Федерації
- Нагороджені медаллю Суворова
- Нагороджені медаллю «За військову доблесть» (Міноборони РФ) 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Уродженці Читинської області
- Випускники Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Російські військові у війні проти України (з 2014)
- Командири 810-ї бригади морської піхоти ЧФ
- Учасники битви за Маріуполь (2022)