Битва під Варною (1444)
| Битва під Варною | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хрестовий похід на Варну | |||||||
.jpg) | |||||||
| 43°13′1.0120905951917e-07″ пн. ш. 27°53′9.8796056388528e-08″ сх. д. / 43.216666666695° пн. ш. 27.8833333333608° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Польща Угорщина |
Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Владислав III † | Мурад II | ||||||
| Військові сили | |||||||
| до 36 тис.[1] | до 58 тис.[1] | ||||||
Битва під Варною відбулась 10 листопада 1444 року між об'єднаною армією хрестоносців та військом Османської імперії поблизу міста Варна. Битва стала завершенням невдалого хрестового походу на Варну угорського і польського короля Владислава III. Результатом битви стала цілковита поразка хрестоносців, загибель Владислава й посилення османів на Балканському півострові.
На початку 1440-их років король Польщі та Угорщини Владислав III почав кампанію проти османського султана Мурада II, щоб зменшити вплив турків на Балканському півострові й повернути Сербію своєму васалу Георгію Бранковичу. Об'єднана армія хрестоносців під командуванням угорського генерала Яноша Гуньяді захопила Ніш і Софію й завдала туркам декілька відчутних поразок. Після них у 1444 році Мурад ІІІ був змушений був укласти з християнським королем мирну угоду, за якою турки визнавали незалежність прикордонних з Угорщиною сербських земель й обіцяли не переходити Дунай.
У серпні 1444 року султан Мурад передав трон своєму 12-річному сину Мехмеду, вирішивши відійти від державних справ. Скориставшись послабленням влади в Османській імперії, Владислав порушив мир й відновив воєнні дії проти турків. Однак сербський деспот Георгій Бранкович відмовився приєднатись до хрестового походу Владислава. Посилена лише за рахунок валаського контингенту угорська армія під командуванням короля і генерала Гуньяді рушила на Варну. Мурад II, що знову взяв управління імперією до своїх рук, за допомогою генуезького флоту швидко перекинув війська з Малої Азії до Румелії.
Битва під Варною відбулась 10 листопада 1444 року. Турецьке військо втричі чисельно перевищувало армію хрестоносців. Хоча початок битви склався на користь угорців, в бою загинув король Владислав, а практично вся християнська армія у підсумку була знищена, а Гуньяді змушений був тікати.
Після битви упродовж трьох років пустував трон Польщі, а новим королем Угорщини став малолітній Ладіслав Постум, регентом при якому було обрано Яноша Гуньяді. У наступні роки Мурад розвинув свій успіх на Балканах, підкоривши Морею. Послаблені хрестоносці у 1448 році в битві на Косовому полі зазнали ще однієї жорстокої поразки, після якої більше не вживали серйозних спроб відбити півострів у Османської імперії. Послаблення позицій християн на Балканах дозволило туркам взяти Константинополь (1453) й повернути контроль над Сербією (до 1459 року).
- Encyclopædia Britannica. (2010). Battle of Varna (англійською) . Encyclopædia Britannica Online. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 28 лютого 2011.
- Нина Алексеева. (11 листопада 2004). История: Битва при Варне. Русская газета. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 28 лютого 2011.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |