Хрестовий похід на Варну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Хрестовий похід на Варну
Частина Хрестових походів
Battle of Varna 1444.PNG
Битва під Варною
Дата: 1 січня 1443 — 19 листопада 1444
Місце: Балкани
Результат: Перемога турків
Сторони
Хрестоносці:

Herb Polska (Alex K).svg Королівство Польське
Coa Hungary Country History (19th Century).svg Угорське королівство
Coat of arms of the lands of the Bohemian Crown.svg Богемія
Alex K Grundwald flags 1410-03.svg Велике князівство Литовське
Flag of Wallachia.svg Волощина
Flag of Moldavia.svg Молдовське князівство
Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Священна Римська імперія
Flag of the Papal States (pre 1808).svg Папська держава
Insignia Germany Order Teutonic.svg Держава Тевтонського ордену
Gerb bolg Imperatora.jpg Болгарські повстанці

Османська імперія Османська імперія
Командувачі
Владислав III Варненчик
Янош Гуньяді
Мірча ІІ
Фружин
Мурад II

Хрестовий похід на Варну (1 січня 1443 — 19 листопада 1444) — один із значних хрестових походів середини XV століття. Хрестовий похід було оголошено 1 січня 1443. Брали участь у ньому переважно поляки та угорці (на чолі з воєводою Гуняді), які намагалися зупинити натиск турків-османів на Центральну Європу. Кульмінацією походу стала битва під Варною 10 листопада 1444, в якій сили турецького султана Мурада II наголову розбили хрестоносців.

Хрестовий похід на Варну в історії часто називають «останнім». Висловлюючись точніше, він був швидше останнім великим хрестовим походом, оскільки дрібніші, переважно острівні операції, називалися хрестовими походами й пізніше. Більше того, всі, навіть найдрібніші зіткнення західних європейців з мусульманами, стали називатися хрестовими походами аж до кінця XVII століття.

Значення[ред.ред. код]

Цей хрестовий похід турки зупинили поблизу сучасного болгарського міста Варна. Нищівна поразка при Варні змусила західних європейців на довгі століття залишити ідею реставрації європейської влади на Балканах, які стали справжньою турецькою вотчиною. Вся територія Болгарії була інтегрована в Османську імперію і потрапила під хвилю потужної турецької колонізації, а Візантійська імперія (точніше її залишки — знелюднені місто Константинополь і півострів Морея), втратили всяку надію на порятунок оскільки з усіх боків, крім моря, столиця була тепер оточена міцною смугою османських володінь, що тягнуться на сотні кілометрів. У 1453 Константинополь упав. Хоча військам хрестоносців вдавалося тимчасово стримувати наступ турків углиб Центральної Європи і вони навіть змогли здобути перемогу під Белградом у 1456, загальну розстановку сил це не змінило. У 1521 Османська імперія зайняла землі центральної Угорщини.

Посилання[ред.ред. код]