Бичковський Олег Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бичковський (значення).
Бичковський Олег Анатолійович
Народження 8 листопада 1923(1923-11-08)
с-ще Кодима, Крутянський район, Балтська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть 8 жовтня 1943(1943-10-08) (19 років)
Черкаський район, Київська область
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  артилерія
Роки служби 1941—1943
Звання  Лейтенант
Формування 130 окремий винищувально-протитанковий дивізіон
Командування 254-та стрілецька дивізія, 52-га армія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Орден Леніна Орден Червоної Зірки
CMNS: Бичковський Олег Анатолійович у Вікісховищі

Олег Анатолійович Бичковський (нар. 8 листопада 1923 — пом. 8 жовтня 1943) — лейтенант РСЧА часів Другої світової війни, командир 2-ї батареї 130-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону 254-ї стрілецької дивізії, 52-ї армії Герой Радянського Союзу[1] (1944, посмертно).

Життепис[ред. | ред. код]

Народився 8 листопада 1923 року у с-щі Кодима (Балтська округа, Одеська губернія) в родині залізничників (батько — телеграфіст, мати — діловод вантажної контори на залізниці). Українець. Разом з сім'єю переїхав у с. Крижопіль Вінницької області, де закінчив середню школу № 1. У Червоній армії з 1941 року. У 1942 році закінчив Київське артилерійське училище.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

З січня 1943 року учасних боїв з німецькими військами. Воював на Калінінському та Степовому фронтах. Кілька разів був поранений. Особливо відзначився при відбитті контратаки супротивника в районі міста Черкаси. Його батарея підбила два ворожі танки та знищила кілька десятків супротивників. В ході бою особисто став до гармати. Підбив два танки, був двічі поранений, але продовжував керувати боєм. При відбитті четвертої контратаки супротивника лейтенант Бичковський загинув. Похований на центральній площі в селі Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування та проявлені при цьому мужність та героїзм, лейтенанту Бичковському Олегу Анатолійовичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу[2]. Також нагороджений Орденом Леніна[3] та Орденом Червоної зірки[4].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Бюст біля школи

Іменем Героя названо Крижопільську середню школу № 1, де він навчався. У 1968 році у дворі школи встановлено його бюст.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Бичковський Олег Анатолійович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 18 вересня 2019 року.
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
  3. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.);
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бичковський_Олег_Анатолійович&oldid=35970892