Перейти до вмісту

Богдан Стеткевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Богдан Стеткевич
Померне раніше 18 липня 1651 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдержавний діяч, меценат Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадакаштеляни мстиславльські[1], каштеляни новогрудськіd[2], Q65952519?[3] і посол Сейму Речі Посполитої[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправослав'я[4][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідСтеткевичі Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоQ64250379?[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиАнна з Оґінськихd[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зQ64247157?[7][5][…] і Anna Frąckiewicz Radzimińskad[7][8][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиQ64245119?[9], Michał Włodzimierz Stetkiewiczd[8], Олена Стеткевич і Q106460809? Редагувати інформацію у Вікіданих

Богдан Стеткевич — руський шляхтич герба Костеша, урядник та військовий діяч Великого князівства Литовського. Тесть козацького гетьмана Івана Виговського. Патрон Києво-Могилянської колегії, благодійник та фундатор низки православних монастирів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині браславського підкоморія Вільгельма Стеткевича та Ганни Огінської, доньки підкоморія троцького.

Посади: підкоморій мстиславльський (на цій посаді брав участь у конвокаційному сеймі як посол від Мстиславльського воєводства), новогрудський та мстиславльський каштелян. Богдан Стеткевич — покровитель Києво-Могилянського колегіуму, фундатор православного Кутеїнського монастиря (Орша).

1640 року посів маєтки, зокрема Городок Семковський (пол. Gródek siemkowski)[10].

Перша дружина — княжна Олена (пом. 1640), донька князя Богдана Богдановича Соломирецького[11], власниця значних маєтків. Діти:

  • Олена — дружина (1656—1664) Івана Виговського; завдяки тестю увійшов у родинні зв'язки з рядом відомих українських і білоруських князівських та шляхетських родів, наприклад, з князями Соломирецькими; померла раптово після отримання звістки про смерть чоловіка[12];
  • Михайло, став монахом;
  • NN — дружина Івана Суходольського, одного з найвідоміших помічників Івана Нечая[13];
    Друга дружина — Анна чи Катерина Фрацкевич, маршалківна лідська, вдова Горайського. Їх донька Христина стала дружиною Любецького.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2019. — С. 75. — ISBN 978-83-65880-76-5
  2. а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VI, Ziemia nowogródzka i województwo nowogródzkie XV–XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2024. — С. 112. — 524 с. — ISBN 978-83-66911-67-3
  3. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2019. — С. 124–125. — ISBN 978-83-65880-76-5
  4. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2019. — С. 75, 124. — ISBN 978-83-65880-76-5
  5. а б в Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 110.
  6. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 296.
  7. а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2019. — С. 124. — ISBN 978-83-65880-76-5
  8. а б в Глінскі Я. Князі Друцкія-Любецкія ў канцы XVI – XVII ст.: радавод, маёмаснае становішча, грамадска-палітычная дзейнасць // АрхіварыусМінск: Дзяржкамархіў, Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі, 2016. — вип. 14. — С. 339. — ISSN 2225-4412
  9. Глінскі Я. Князі Друцкія-Любецкія ў канцы XVI – XVII ст.: радавод, маёмаснае становішча, грамадска-палітычная дзейнасць // АрхіварыусМінск: Дзяржкамархіў, Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі, 2016. — вип. 14. — С. 340. — ISSN 2225-4412
  10. Gródek siemkowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 827. (пол.) (пол.)
  11. Князья Соломерские (Соломерецкие) [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Руїна: друга половина XVII ст. / Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Україна, 1996.— 431 с.— С. 312. ISBN 5-319-01313-2
  13. Юрій Мицик. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 194. — ISBN 5-203-01639-9.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]