Бойко Марія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.
Бойко Марія Володимирівна
Народилася 26 грудня 1976(1976-12-26) (46 років)
Полтава, Українська РСР, СРСР
Діяльність журналістка
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Бо́йко Марі́я Володи́мирівна (26 грудня 1976 року) — поетеса, журналіст, громадський діяч родом з Полтави. Заслужений діяч мистецтв України, Кавалер Ордену княгині Ольги ІІІ ступеню.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 26 грудня 1976 року в м. Полтаві. Батько Володимир Васильович був військовослужбовцем, мати Алла Семенівна — інженер, займалася громадською роботою. Навчалася у Полтавській школі № 6. Відвідувала різні гуртки, зокрема дитячу студію «Альфа».

1993 вступила до Полтавського сільськогосподарського інституту[1], згодом перевелася в Харківський фінансово-економічний інститут на спеціальність економіста, який закінчила в 1996 році. Після закінчення працювала бухгалтером, потім головним спеціалістом підприємства.

В 1998 вступила до Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка на спеціальність історія та педагогіка, який закінчила в 2002 році.[2]

Після вузу працювала на посаді методиста Полтавського міського Будинку культури, лише за період 2002—2003  нею було створено авторські розробки тематичних міських свят: літературні розробки до Дня захисту дітей, Дня меду, новорічних та Різдвяних заходів, сценарії до Дня конституції, Днів Незалежності, розважальні програми на «Сорочинському ярмарку», традиційних великих святкових концертів до Дня міста.

Працює на телекомпанії «Студія „Місто“» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] редактором наукових та суспільно-політичних програм. Створює культурологічний цикл «Видатні Полтавці» та ліричну рубрику «Мереживо поезій»..

Творчий шлях[ред. | ред. код]

Вийшли друком поетичні збірки:

  • «Мелодії сопілки» (1995)[3],
  • «Струни душі» (1999)[4],
  • «Промінь сонця» (2002)[5],
  • Долі (2004),[6]
  • «Мінливі настрої весни» (2005)[7],
  • «Квітка папороті» (2005),[8]
  • «Сонячне коло» (2006),[9]
  • «Моя Україна — це любов моя!» (2008)[10],
  • «Запрошення до щастя» (2010),[11]
  • «Ріка життя» (2012),
  • «Нічого неможливого немає» (2014),
  • «Які круті до щастя сходи…» (2016).

Творчість Марії Бойко рекомендована для вивчення в школі за темою «Література рідного краю».

Побачили світ аудіо- та CD-видання пісень на слова Марії Бойко у виконанні народних артистів Раїси Кириченко, Богдана Сташківа [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], Миколи Свидюка, Степана Гіги, Ольги Добрянської, дуету «Горлиця» [Архівовано 10 червня 2018 у Wayback Machine.], заслужених артистів Валерія Соколика [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], Олега Марцинківського, дуету «Доля», гурту «Краяни» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], Геннадія Рагуліна і багатьох молодих митців в Україні і за кордоном.

Поетеса вільно пише російською і українською мовами. Крім лірики і пісенних текстів, створює сценарії й літературне оформлення великих театралізованих вистав і тематичних свят. Постійно працює членом журі на звітах, конкурсах, фестивалях. Дієво допомагає творчому становленню юних вокалістів і поетів.

У травні 2010 року Марія Бойко отримала звання лауреата премії імені Панаса Мирного у номінації «Література й літературознавство» за книгу «Моя Україна — це любов моя».

У грудні 2010 року Президент України підписав указ про присвоєння Марії Бойко звання «Заслужений діяч мистецтв України»[12]

Нагороди[ред. | ред. код]

Переможець професійного конкурсі "Ми - українці";

Лауреат Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні «Пісенний Вернісаж» (1995—2000);

Лауреат I премії конкурсу Національної радіокомпанії України «Пісня року» (1996—1998);

Переможець Всеукраїнського конкурсу на приз журналу «Жінка»;

Лауреат Фонду захисту i підтримки талановитих дітей.

Лауреат премії імені Панаса Мирного у номінації «Література й літературознавство» (2010).

Заслуженого діяча мистецтв України.

Кавалер Ордену княгині Ольги ІІІ ступеню.

Лауреат премії ім. С. Ковпака[13]

Нагороджена медаллю "За працю і звитягу" (2002)

Твори[ред. | ред. код]

  • Запрошення до щастя : поезія / М. В. Бойко. – Полтава : АСМІ, 2010. – 224 с.
  • . Квітка папороті : поезії / М. В. Бойко. – Полтава : Форміка, 2005. – 152 с.
  • Мелодії сопілки / М. В. Бойко. – Полтава : Полтавський літератор, 1994. – 45 с.
  • Мінливі настрої весни : поезії / М. В. Бойко. – Полтава : Полтава, 2005. – 156 с.
  • . Моя Україна – це любов моя ! : вірші / М. В. Бойко. – Полтава : АСМІ, 2008. – 486 с.
  • Нічого неможливого немає : поезії / М. В. Бойко. – Полтава : АСМІ, 2014. – 216 с.
  • Промінь сонця : поезія / М. В. Бойко. – Полтава : Полтава, 2002. – 156 с.
  • Ріка життя : поезії / М. В. Бойко. – Полтава : АСМІ, 2012. – 180 с. : тв.
  • Сонячне коло : поезії / М. В. Бойко. – Полтава : Форміка, 2006. – 120 с.
  • Струни душі : поезії / М. В. Бойко. – Полтава : Міський національний ліцей №1, 1999. – 67 с.
  • Які круті до щастя сходи ... : поезії / М. В. Бойко. – Полтава : АСМІ, 2016. – 409 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Андрієць, О.  Марія Бойко — Чураївна ХХ століття [презентація нової збірки вибраних творів «Моя Україна — це любов моя»] / О. Андрієць // Вечірня полтава. — 2008. — 24 верес. — С. 19.
  • Відома полтавська поетеса Марія Бойко отримала високу державну відзнаку: [звання «Заслужений діяч мистецтв України»] // Вечірня Полтава. — 2010. — 8 груд. — С. 2.
  • Галям, Т.  Талант, який не спинити. Полтавська поетеса Марія Бойко презентувала шосту збірку поезій «Сонячне коло» / Т. Галям // Вечірня Полтава. — 2006. — 25 трав. — С. 5.     
  • Зелень, М.  Марія Бойко: «Я — людина щаслива: якщо замислила й придумала щось, руку простягла — і Бог дає» / М. Зелень // Вечірня Полтава. — 2010. — 20 жовт. — С. 20.
  • Йова, О.  Лірична музика поезії Марії Бойко: [сценарій уроку] / О. Йова  // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2015. — № 1-2. — С. 66-71.
  • Курочка, І.  Марія Бойко: «Завжди буду вдячна за все своїй мамі!» / І. Курочка // Зоря Полтавщини. — 2006. — 12 трав. — С. 5.
  • Лауреати премії імені Панаса Мирного // Зоря Полтавщини. — 2010. — 30 квіт. — С. 2.
  • Лукомінський, О.  «Из всех цветов я выбираю красный…»: [літературно-муз вечір, присв. 20-річчю творчої діяльності М. Бойко] / О. Лукомінський // Полтавський вісник. — 2012. — 17 лют. — С. 8.
  • Названо лауреатів премії імені Сидора Ковпака // Зоря Полтавщини. — 2015. — 16 жовт. — С. 17.
  • Осяяна талантом, красою, добротою: до ювілею української поетеси, журналістки, заслуженого діяча мистецтв України Марії Бойко: біобібліографічне досьє / укладач О. Г. Радутна. — Полтава, 2016. — С. 40. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]        
  • Пасішна, Н.  Марійка Бойко: об'єктивно-суб'єктивна думка сучасниць / Пасішна Н. // Рідний край. — 2008. — № 2. — С. 125—133.    
  • Руденко, Н.  Гордість Полтави / Н. Руденко // Полтавський вісник. — 2011. — 8 квіт. — С. 8.
  • Струни душі Марійки Бойко: [вірші, фото] // Назаренко Р. І. Уроки літератури рідного краю. — Полтава, 2005. — С. 57-64.
  • Татарінов, В.  «Сонячне коло»: [матеріали презентації одноіменної книги М. Бойко] / В. Татарінов // Край. — 2006. — № 26. — С. 4-5.
  • Три Марії: портрет з уяви Марусі Чурай, Марії Башкирцевої, Марії Бойко // Назаренко Р. І. Уроки літератури рідного краю. — Полтава, 2010. — С. 23-40.
  • Убийвовк, Л.  Поетеси Полтавщини / Л. Убийвовк // Край. — 2007. — № 36. — С. 15
  • Хухрій, А.  «Нічого неможливого немає» — нова книга Марії Бойко / А. Хухрій // Полтавський вісник. — 2014. — 11 квіт. — С. 6.
  • Черпакова, Л.  Наділена талантом, красою й добротою: [творчий вечір поетеси М. Бойко] / Л. Черпакова // Полтавський вісник. — 2010. — 15 жовт. — С. 12.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  • «Зібрати мрію всі пісні в одну…»: [Марія Бойко] // Піснями й танцями уславлена Полтава. — Полтава, 2001. — С. 63-64.

Джерело[ред. | ред. код]

  1. ↑ Болгов, Вадим (2006). Хто є хто на Полтавщині Вип. 3 (укр.). Київ: Українська академія геральдики, товарного знаку та логопипи Українське наукове товариство геральдики та вексилології. с. 174. ISBN 966-8153-03-0. 
  2. ↑ Вишнева повінь: антологія сучасної жіночої поезії Полтавщини (укр.). Полтава: Дивосвіт. 2012. с. 35–47. ISBN 978-617-633-003-5. 
  3. ↑ Бойко, Марія (1994). Мелодії сопілки: поезії (українською). Полтава: Полтавський літератор. с. 46. ISBN 5-7707-5794-9. 
  4. ↑ Бойко, Марія (1999). Струни душі : поезії (українською). Полтава: Міськ. нац. ліцей № 1. с. 67. 
  5. ↑ Бойко, Марія (2002). Промінь сонця : поезія (українською). Полтава: Полтава. с. 156. 
  6. ↑ Бойко, Марія (2004). Долі: бібліографічні нариси (українською). Полтава: Поліграфсервіс. с. 142. ISBN 966-7344-33-9. 
  7. ↑ Бойко, Марія (2005). Мінливі настрої весни: поезії (українською). Полтава: Полтава. с. 156. ISBN 966-7244-30-1 Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  8. ↑ Бойко, Марія (2005). Квітка папороті: поезії (українською). Полтава: Форміка. с. 153. ISBN 966-8350-08-1. 
  9. ↑ Бойко, Марія (2006). Сонячне коло: поезії (українською). Полтава: Форміка. с. 120. ISBN 966-8350-17-0. 
  10. ↑ Бойко, Марія (2008). Моя Україна - це любов моя! (українською). Полтава: АСМІ. с. 486. ISBN 966-7653-78-5 Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  11. ↑ Бойко, Марія (2010). Запрошення до щастя: поезія (українською). Полтава: АСМІ. с. 224. ISBN 978-966-182-089-9. 
  12. ↑ Жовнір, Наталія (14.01.2011). Посвідчення і нагрудний знак Заслуженого діяча мистецтв України Марії Бойко вручали в колі друзів, рідних, шанувальників її таланту. Інтернет-видання Полтавщина (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17.10.2021. 
  13. ↑ Молюсь за тебе Україно... (укр.). Полтава: Дивосвіт. 2016. с. 41–46. ISBN 978-617-633-164-3. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бойко_Марія_Володимирівна&oldid=39494597