Болдижар Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Болдижар
Народився 11 листопада 1938(1938-11-11)
с.Бобовище, нині Мукачівський район Закарпатська область
Помер 21 січня 2011(2011-01-21) (72 роки)
Ужгород
Країна  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Ужгородський національний університет
Галузь історія церкви, державотворчі процеси на Закарпатті
Заклад Ужгородський національний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Відмінник освіти України
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України

Михайло Миколайович Болдижар (нар. 11 листопада 1938, с.Бобовище, нині Мукачівський район Закарпатська область — 21 січня 2011, Ужгород) — український історик, педагог, заслужений працівник освіти України (2003)[1], доктор історичних наук (1984), професор (1986), член-кореспондент Академії політичних наук України, професор кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Болдижар народився 11 листопада 1938 року в с.Бобовище Мукачівського району Закарпатської області в багатодітній селянській сім'ї. Закінчив місцеву семирічну школу в 1953 році[3].

Навчався у Мукачівському педагогічному училищі в 1953 — 1957 роках.

У 1957 році вступив на історичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив у 1962 році.

По закінченні вищого навчального закладу працював секретарем комітету комсомолу університету в 19621964 роках, згодом навчався в аспірантурі у 1964 — 1967 роках.

В Ужгородському університеті Михайло Болдижара працював викладачем та старший викладач у 1967 — 1969 роках, доцент у 19691973 роках.

Михайло Болдижар завідував кафедрою наукового атеїзму в 1973 — 1983 роках, був професором кафедри історії КПРС, згодом політичної історії УжДУ у 1984 — 1993 роках.

У 1993 році Михайло Болдижар виконував обов'язки декана юридичного факультету. Був завідувачем кафедрою теорії та історії держави і права юридичного факультету в 1993 —2004 роках, з 2004 року — професор кафедри.

Доробок[ред. | ред. код]

Михайло Болдижар автор та співавтор 30 монографій, понад 300 статей у наукових та популярних виданнях.

  • «Закарпаття між двома світовими війнами» (Ч.1-2, 1993, 1996);
  • «Краю мій рідний» (1998);
  • «Наука вимагає правди» (1999);
  • «Закарпатська Україна: державно-правовий статус і діяльність» (1999);
  • «Закарпаття між світовими війнами. Факти, події, люди, оцінки» (2000);
  • «Державно-правовий статус Закарпаття (Підкарпатської Русі) в складі Чехословаччини» (2002);
  • «Сучасні табеліони на службі держави й народу» (2002);
  • «Державно-правові аспекти входження Закарпаття до складу Чехословаччини», (2006) та ін.

Крім монографій та окремих видань професор Михайло Болдижар опублікував близько 350 наукових та науково-популярних статей у збірниках, газетах тощо. Основні з них вказані у виданні:

  • «Професор Болдижар Михайло Миколайович. Бібліографічний покажчик основних праць (До 60-річчя від народження)» (1998).

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закарпатський вчений Михайло Болдижар — «Заслужений працівник освіти України». Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 4 жовтня 2017.
  2. Кафедра Теорії та історії держави і права
  3. Закарпаття: Пам'яті члена-кореспондента Академії політичних наук України професора Болдижара. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 4 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]