Болеслав I Опольський
| Болеслав I | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1281 — 14 травня 1313 | ||
| Попередник: | утворено | |
| Наступник: | Болеслав II | |
| Народження: | не раніше 1254 і не пізніше 1258 | |
| Смерть: | 14 травня 1313 | |
| Поховання: | Ополе | |
| Релігія: | католицтво | |
| Рід: | Сілезькі П'ясти | |
| Батько: | Володислав І | |
| Мати: | Euphemia of Greater Polandd | |
| Шлюб: | Гремислава (Агнешка) | |
| Діти: | Болеслав II, Bolesław the Elderd і Albert of Strzelced | |
Болесла́в I (пол. Bolesław I; до 1254/1258 — 14 травня 1313) — князь опольський (1281—1313). Представник роду Верхньосілезьких П'ястів. Син опольського князя Володислава І. Зайняв трон після смерті батька. Батько опольського князя Болеслава ІІ. Також — Бо́лько І (пол. Bolko I).
Імена[ред. | ред. код]
- Болесла́в I (пол. Bolesław I) — у польській історіографії, з тронним номером.
- Болько І (пол. Bolko I) — у тогочасних документах.
- Болесла́в I Опольський (нім. Boleslaw I. von Oppeln) — за назвою князівства.
- Болеслав Володиславович — ім'я з патронімом.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з роду Сілезьких П'ястів. Син Владислава, князя Опольсько-Ратиборського, й Євфемії (доньки Владислава Одонича, князя Великопольського). Народився між 1254 та 1258 роками. 1277 року Болеслав стає співволодарем свого батька. У 1281 аббо 1282 році після смерті князя Владислава разом зі старшим братом Казимиром Битомськимм отримав в спільне володіння Опольсько-Битомське князівство. У 1284 після розділу князівства між братами Болеслав став володарем Опольського князівства, отримавши у володіння Ополе, Немодлін і Стшельце.
Разом з братами Мешко I Тешинським і Пшемиславом Ратиборським став союзником Генрика IV Праведного, князя Вроцлавського. У 1288 році, коли після смерті верховного князя польського Лешека II Чорного на краківський престол стали претендувати Генріх IV Праведний і Болеслав II Мазовецький, Болеслав I Опольський надав першому підтримку. Завдяки цьому Генрик IV зайняв Краків і став верховним князем. У лютому 1289 року в битві під Севежем військо під командуванням Владислава Локетека, Болеслава II Мазовецького, Конрада II Черського і Казимира II Ленчицького розгромило загони сілезьких князів Генріха III Глогувского, Пшемислава Сцинавського і Болеслава I Опольського. Пшемислав Сцинавський загинув, а Болеслава I Опольського було поранено і взято у полон Владиславом Локетеком. У 1290 році він за великий викуп був звільнений з полону.
У 1290 році після смерті Генріха IV, Болеслав I Опольський став орієнтуватися в своїй політиці на Богемію. 17 січня 1291 року в Оломоуці Болеслав Опольський разом з братами Мешком I Тешинськоим і Казимиром II Битомсько-Козелецьким приніс ленну присягу на вірність чеському королю Вацлаву II. Слідом за цим брав участь у поході останнього на Краків, а згодом бився у військах богемського війська за Сандомир з Владиславом Локетеком. Останній зумів завдати поразки супротивникам. Втім влітку 1291 року Вацлав II змінився, призначивши краківським старостою (за іншими відомостями гетьманом) Краківської землі Болеслава I Ополського.
У серпні 1292 році Болеслав I Опольський разом з іншими князями Верхньої Сілезії в Ополє знову визнав зверхність короля Богемії. За це отримав в лен князівство Опольське. Того ж року брав участь у військовій кампанії Вацлава II проти Владислава Локетека, який вимушений був в Сєрадзі здатися. У 1296 році на стороні Генріха III Глогувского Болеслав Опольський брав участь у військовій кампанії у Великій Польщі. У 1293 році Болеслава Опольського на посаді краківського старости змінив Гінек з Дубе.
У 1296 році війська князя Опольського підтримали Генріха III Глогувського у боротьбі за Велику Польщу (після смерті Пшемисла II) з Владиславом Локетеком. У 1297 році був присутній при коронації свого сюзерена — короля Вацлава II. У 1298 році знову стає краківським старостою.
У 1300 році князь Болеслав I Опольський брав участь у військовій кампанії чеського короля Вацлава II у Великій Польщі і був присутній при його коронації в Гнєзно. Після смерті Вацлава II у 1301 році підтримував інтереси його сина Вацлава III в Польщі. У 1305 році отримав у володіння Велюнськую землю у Великій Польщі. Після смерті Влацлава III підтримував Генріха III Глогувського у боротьбі з Владиславом Локетеком.
1311 року в Кракові відбулося повстання німців під керівництвом війта Альберта проти Владислава Локетек. Краківські повстанці закликали на допомогу князя Болеслава I Опольського. У квітні 1312 року в якості намісника від нового чеського короля Яна Люксембурзького Болеслав Опольський прибув до Кракова, але не зміг захопити королівський замок Вавель і відступив до Сілезії.
У травні 1313 року Болеслав I Опольський помер. Його володіння було поділене між його трьома синами Болеславом Первородним, Болко і Альбертом. Болеслав Первородний проте посів Немодлін, Болко — Ополє, Альберт — Стшельце.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Батько: Володислав І, опольський князь.
- Матір: Євфимія, великопольська князівна.
- Дружина: Гремислава (Агнешка), донька белзького князя Всеволода Олександровича.
Родовід[ред. | ред. код]
| 4. Казимир I, опольський князь | ||||||||||||||||
| 2. Володислав І, опольський князь | ||||||||||||||||
| 5. Велеслава, угорська князівна | ||||||||||||||||
| 1. Володислав І, опольський князь | ||||||||||||||||
| 6. Володислав, великопольський князь | ||||||||||||||||
| 3. Євфимія, великопольська князівна | ||||||||||||||||
| 7. Ядвіга | ||||||||||||||||
Джерела[ред. | ред. код]
- Hugo Weczerka (Hrsg.): Handbuch der historischen Stätten. Schlesien. Kröner, Stuttgart 1977, ISBN 3-520-31601-3, S. 186, 247, 303, 381 und 444 sowie Stammtafel auf S. 596—597 (Kröners Taschenausgabe 316).
- Adam Kłodziński: Bolesław I. W: Polski Słownik Biograficzny. T. 2: Beyzym Jan — Brownsford Marja. Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936, s. 267—269. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 83-04-03291-0
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болеслав I Опольський
- Генеалогія П'ястів [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
| |||||
|
