Владислав I Локетек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Владислав I Локетек
Dei gracia, Rex Polonie, nec non Terrarum Cracovie, Sandomirie, Lancicie, Cuyavie, Siradieque Dominus et Heres
Władysław Łokietek.jpg
Король Польщі
Правління 1306-1333
Коронація 20 січня 1320
Попередник Вацлав III
Наступник Казимир III
Біографічні дані
Релігія католицтво
Народження між 3 березня 1260 та 19 січня 1261
Куявія, Польща
Смерть 2 березня 1333(1333-03-02)
Краків
Поховання Собор святих Станіслава і Вацлава, Краків, Польща
Дружина Ядвіґа Болеславівна
Діти Кунеґунда, Стефан, Владислав, Ельжбета, Казимир, Ядвіґа
Династія П'ясти
Батько Казимир I Куявський
Мати Евфрозина Опольська
POL Eagle of WladislausI of Poland after 1320.svg

Владисла́в I Локе́тек (пол. Władysław I Łokietek, між 3 березня 1260 і 19 січня 1261 — 2 березня 1333) — князь бжесць-куявський1275), польський король з династії П'ястів1320). Батько короля Казимира ІІІ

Біографія[ред.ред. код]

Син куявського, ленчицького та серадзького князя Казимира та його третьої дружини — княжни Евфрозини Опольської.

У 1288 році став князем Серадзьким, у 1289 — князем Сандомирським (1289-1292). У 1292-1300 роках визнавав себе васалом чеського короля Вацлава ІІ. З правління Владислава було покладено початок політичному об'єднанню Польщі. При підтримці польського лицарства і частини міщан зумів об'єднати під своєю владою Малу Польщу, Помор'я і Велику Польщу (1296).

У 1300 році король Чехії Вацлав ІІ вторгся у Польщу і став її королем (1300-1305). Владислав Локетек втік у вигнання за межі Польщі (1300—1304).

Після смерті Вацлава ІІ у 1305 році Локеток відновив свою владу над Куявією, Серадзом, Сандомиром, Ленчицею, а 1306 року після смерті Вацлава ІІІ (сина Вацлава ІІ) — і Краковом. Придушив повстання німецького бюргерства у Познані (1310) і Кракові (1311), яке виступало проти зміцнення королівської влади і об'єднання Польщі. У 1314 році приєднав до своїх володінь Великопольське князівство. 1320 року коронований у Кракові.

Однак у 1307-1309 роках не зміг завадити захопленню Бранденбургом і Тевтонським Орденом Східного Помор'я. Підтримував союзницькі зв'язки з галицько-волинськими князями Андрієм II та Левом II. Ведучи війни проти Бранденбургу (1316-1317 і 1326-1329) і Тевтонського ордену (1327-1332) уклав воєнний союз з Угорським королівством і Великим князівством Литовським. 1331 року розбив війська Ордену біля с. Пловців.

Печатка Владислава I Локетка

Помер 2 березня 1333 року в Кракові під час переговорів з Орденом про повернення Польщі Помор'я.

Сім'я і діти[ред.ред. код]

Приблизно у 1293 році Владислав Локетек одружився з Ядвігою Калішською (бл. 1266/1270 — 1339), дочкою князя Болеслава Великопольського й Іоланти Угорської (бл. 1235-1298). У них було шестеро дітей:

  • Стефан (1296/1300 — 1306)
  • Владислав (1296/1311 — 1312)
  • Кунігунда (бл. 1298 — 1331). Перший чоловік з 1310 року князь Бернард Свидницький (1288/1291 — 1326), другий чоловік з 1328 року Рудольф I, герцог Саксен-Віттенберзький (1285-1356).
  • Ельжбета (1305-1380), одружена з королем Карлом I Угорським (1288-1342).
  • Казимир III Великий (1310-1370), король Польщі (1333-1370).
  • Ядвіга (пом. 1320/1322).

Цікаві факти[ред.ред. код]

Владислав Локетек є Польським королем, який був коронований у найстаршому віці — 59 років[1].

Прізвисько «Локетек» Владислав отримав ще за життя. В іноземних джерелах воно фігурувало у повній формі «Лікоть». Прийнято вважати, що його прозвали так через невисокий зріст — по лікоть[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Szuster, Michał. naj... z życia władców - POCZET.COM. www.poczet.com. Процитовано 2016-12-14. 
  2. Jasiński, K. (2001). Rodowód Piastów małopolskich i kujawskich (пол.). Poznań – Wrocław. с. 116. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Вацлав III
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Король Польщі
1306-1333
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Казимир III Великий