Всеволод Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всеволод Олександрович


Князь Белзький
1241 — 1245
Попередник: Олександр Всеволодович
Наступник: Лев I Данилович
 
Народження: невідомо
Смерть: Після 1245
Рід: Рюриковичі, Мономаховичі
Батько: Олександр Всеволодович
Мати: N Володимирівна
Діти: Гремислава

Все́волод Олекса́ндрович (? — після 1245) — князь белзький (12411245). Представник Волинської гілки дому Мономаховичів з династії Рюриковичів. Єдиний син белзького князя Олександра Всеволодовича. Кузен руського короля Данила Романовича. Брав участь у битві під Ярославом на боці Данила (1245). Інформація про дружину відсутня. Мав єдину доньку — Гремиславу, згодом видану за опольського князя Болеслава І[1]. Прадід опольського князя Володислава ІІ, який після вигасання династії Романовичів у Руському королівстві керував його землями як «господар і дідич Руської землі»[2].

Імена[ред. | ред. код]

  • Все́волод Олекса́ндрович — в українській історіографії з іменем по батькові.
  • Все́волод ІІІ — у західній історіографії з номером правителя
  • Всесла́в ІІІ Белзький — за назвою князівства.

Біографія[ред. | ред. код]

Точний рік і місце народження Всеволода невідомі. Він був сином белзького князя Олександра Всеволодовича від доньки великого князя київського Володимира Рюриковича.

17 серпня 1245 року Всеволод брав участь у Ярославській битві на боці волинського князя Данила Романовича проти сил угорців, поляків та галицької боярської опозиції на чолі з Ростиславом[3]. В ході битви Всеволод допомагав двірському Андрію стримувати сили Ростислава, але змушений був відступити до Сяну, до стану Данила. Літопис так описує ті події:

Ростислав, отож, виладнавшись до бою, перейшов глибокий яр,— він бо йшов супроти Данилового полку,— але Андрій-двірський постарався, щоб він не зітнувся з Даниловим полком. Прискоривши хід, Андрій зітнувся з військом Ростиславовим кріпко: списи так ламалися об броню, наче це були удари грому, і з обох же сторін многі, упавши з коней, померли, а інші поранені були сильними ударами списів. Данило тоді послав на поміч йому, Андрієві, двадцять вибраних мужів. І хоча боярин Василій Глібович і князі Всеволод Олександрович та Мстислав Глібович, не маючи змоги помогти Андрієві, побігли обидва назад до Сяну, але Андрій, що зостався з невеликою дружиною, в'їжджаючи, кріпко боровся з ними[4].

Дата й місце смерті Всеволода не відомі. Войтович припускає, що він помер після 1245 року.

Сім'я[ред. | ред. код]

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Всеволод, князь володимирський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Олександр, белзький князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. NN
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Всеволод, белзький князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Володимир, київський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. N Володимирівна, київська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. NN
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Войтович 2006: 503, 511.
  2. Мельник І. Шлюб для заснування династії [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 17.02.2016.
  3. ПСРЛ, Т. 2. Стб. 798-799.
  4. Літопис руський... 1989: 403.

Джерела[ред. | ред. код]