Бондарев Віктор Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Леонідович Бондарев
Народився 15 квітня 1958(1958-04-15) (59 років)
село Картушине, Антрацитівський район, Луганська область
Громадянство Україна Україна
Діяльність шахтар
Партія ВО «Батьківщина».png
Нагороди
Герой України (орден Держави)

Ві́ктор Леоні́дович Бо́ндарев (нар. 15 квітня 1958, село Картушине, Антрацитівський район, Луганська область — колишній начальник дільниці з видобування вугілля ВП «Шахта імені В. В. Вахрушева», ДП «Ровенькиантрацит». Член партії ВО «Батьківщина» з травня 2012 року.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї шахтарів.

З дитинства мріяв стати шахтарем. Дитячі роки пройшли у селищі Ясенівському, куди батьки переїхали незабаром після його народження. З 1965 по 1975 роки навчався у Ясенівській середній школі № 1. З 1976 по 1978 роки проходив строкову військову службу.

Трудовий шлях Віктора Бондарєва розпочався у 1978 році на шахті імені Михайла Васильовича Фрунзе Державного підприємства «Ровенькиантрацит» підземним гірничим робочим. Через рік перейшов на шахту імені Василя Васильовича Вахрушева, цього ж підприємства, якій присвятив понад 30 років. Пройшов шлях від гірничого робочого очисного забою до начальника передової дільниці № 3 з видобутку вугілля.

В 1986 році без відриву від виробництва закінчив Ровеньківський гірничий технікум за фахом «Підземна розробка вугільних родовищ». З 1987 року почав працювати на керівних посадах, а саме: підземний гірничий майстер, помічник начальника дільниці, заступник начальника дільниці. А з 2000 року — начальник добувної дільниці.

Працюючи, Віктор Леонідович Бондарєв показав себе як грамотний та відповідальний керівник, справжній професіонал гірничої справи, цілеспрямована та працьовита людина. Його беззаперечним талантом є вміння вести за собою колектив. Шахтарі з повагою називали Віктора Леонідовича «батя» і знали, що керівник хоч і суворий, але справедливий.

З 2004 року та протягом трьох років колектив Віктора Бондарєва ставив трудові рекорди, темпи видобутку зростали. Свій перший мільйон тонн «чорного золота» дільниця № 3 шахти імені Василя Васильовича Вахрушева видала на-гора у грудні 2004 року з однієї лави. Ця трудова перемога тільки розпочала досягнення колективу. Другий мільйон добули у 2005 році, третій — 12 серпня 2006 року. 2006 рік став тріумфальним для колектива дільниці № 3 шахти імені Василя Васильовича Вахрушева Державного підприємства «Ровенькиантрацит» вже до кінця календарного року було видобуто один мільйон вісімсот тисяч тонн антрацита — показники небачені у шахтарському місті. Об'єм гірничих виробіток склав 210 метрів, середньодобова добич досягла 5000 тонн вугілля. Це в масштабах всього Донбасу — абсолютний рекорд. Саме цей подвиг щоденної праці у 2006 році став підставою для високої державної нагороди — Зірки Героя України з врученням Ордена Держави.

З 2010 року Віктор Леонідович Бондарєв на заслуженому відпочинку.

Одружений. Жінка Бондарєва Олена Іванівна. Має сина Романа та доньку Тетяну.

Нагороди[ред.ред. код]

За трудові досягнення він був нагороджений Знаком «Шахтарська Доблесть» трьох ступенів.

19 серпня 2006 року указом Президента України Віктора Ющенка нагороджений званням Героя України