Антрацитівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антрацитівський район
Antracytivskyi rayon gerb.png Flag of Antratsyt raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Регіон: Луганська область
Код КОАТУУ: 4420300000
Утворений: 1938 р.


Населення: 30 110
(на 1.01.2019)
Площа: 1700 км²
Густота: 17.7 осіб/км²
Тел. код: +380-6431
Поштові індекси: 94620—94697
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Антрацит
Селищні ради: 6
Сільські ради: 8
Смт: 6
Села: 21
Селища: 15
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 94600, Луганська область, м. Антрацит, вул. Леніна, 44, 3-00-25
Вебсторінка: Антрацитівська РДА
Голова РДА: Тимошенко Олександр Вікторович[1]
Голова ради: Рудь Микола Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Антрацитівський район у Вікісховищі

Антраци́тівський райо́н — район на півдні Луганської області. Районний центр — місто Антрацит. Населення становить 30 905 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1700 км² або 6,4% території області. Утворено 1938 року.

Географія[ред. | ред. код]

Антрацитівський район розташований на півдні Луганської області та межує на півночі з Перевальським і Лутугинським, на сході із Довжанським районами Луганської області; на південному заході — Шахтарським районом Донецької області та на півдні — з Куйбишевським районом Ростовської області.

Перевальський район Лутугинський район
Донецька область
(Шахтарський район, Сніжне)
Хрустальний
Довжанський район
Ровеньки
Донецька область
(Шахтарський район)
Росія Росія

Район займає вигідне географічне розташування. Дорога європейського призначення E50М03, що проходить його територією, забезпечує автотранспортний зв'язок з Харковом і близьким зарубіжжям — Ростовом і далі — Північним Кавказом.

Найбільша річка на території району — Міус, яка бере початок біля села Чорнухине Луганської області, на висоті 263 м над рівнем моря, і впадає в Міуський лиман.

Антрацитівський район входить до степової посушливої зони. Клімат району континентальний, з вираженими посушливо—суховійними явищами.

Територія району розташована в межах Донецького Кряжу, рельєф якого утворився в результаті взаємодії річних і сельових потоків. Суттєвою особливістю району є гривастий рельєф.

Ґрунтовий покрив представлений в основному чорноземами важкосуглинного механічного складу. Всі ґрунтові різновидності району характеризуються малою місткістю гумусу — від 2 до 2,5 %.

У межах району головною корисною копалиною є кам'яне вугілля. Серед інших, зустрічаються свинцево-цинкові руди, золото, вапняк флюсовий. Із природних будівельних матеріалів широко розповсюджені будівельне каміння (пісковики, вапняки, цегло — черепична сировина, суглинки і глинясті сланці).

У районі селища Іванівка є джерела мінеральної води.

Територія району становить 1,7 тис. км², або 6,4% території області.

Флора[ред. | ред. код]

На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України[2]:

ПЗФ[ред. | ред. код]

До складу Антрацитівського району входять 6 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 1 237,8 га:[4]

Історія[ред. | ред. код]

Вперше район було створено 1938 року під назвою Боково-Антрацитівський. З перейменуванням 1962 року Боково-Антрацита в Антрацит, змінив свою назву і район. Територія району становить 1,7 тис. км². На цій території в 42-х населених пунктах проживає 34,7 тис. чоловік.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 6 селищних рад та 8 сільських рад, які об'єднують 42 населені пункти і підпорядковані Антрацитівській районній раді. Адміністративний центр — місто Антрацит, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[5].

У межах району розташовані міста обласного підпорядкування: Антрацит, Хрустальний, Ровеньки.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 17 522 2985 2657 5094 4457 2264 65
Жінки 19 929 2888 2385 4917 5307 4082 350


За даними перепису 2001 року населення району становило 37 451 особу (міське населення — 19 993 особи, сільське — 17 458 осіб), з них 46,51% зазначили рідною українську мову, 53,1% — російську, а 0,39% — іншу[7].

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Мовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[9]

російська українська вірменська циганська білоруська
Антрацитівський район 53,1 46,5 0,1 0,1 0,1
Єсаулівська селищна рада 42,0 58,0
Іванівська селищна рада 82,4 17,2 0,0
Краснокутська селищна рада 11,6 88,3 0,0
Маломиколаївська селищна рада 56,8 41,8 0,1 1,0 0,1
Нижньонагольчицька селищна рада 14,2 85,8 0,1
Фащівська селищна рада 97,4 2,3 0,3
Бобриківська сільська рада 10,6 89,1
Дяківська сільська рада 7,3 92,5 0,1
Кошарська сільська рада 64,3 34,6 0,4 0,2
Краснолуцька сільська рада 75,5 21,9 1,0 0,1
Микитівська сільська рада 50,6 49,4
Рафайлівська сільська рада 22,9 77,0
Ребриківська сільська рада 12,7 87,3
Червонополянська сільська рада 83,2 16,7 0,1

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 29 вересня 2014 року № 1043/2014-рп «Про звільнення О.Тимошенка з посади голови Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області».
  2. (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  3. Збирав у XIX столітті Д. І. Литвинов.
  4. Природно-заповідний фонд Луганської області // О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с. Архів оригіналу за 15 жовтень 2013. Процитовано 20 лютий 2019. 
  5. Адміністративно-територіальний устрій Антрацитівського району на сайті Верховної Ради України
  6. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Луганська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (uk). Державна служба статистики України. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  8. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  9. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область.

Посилання[ред. | ред. код]