Борацит

Борацит

Борацит (рос. борацит, англ. boracite, нім. Boracit) — мінерал, хлороборат магнію каркасної будови. Склад: 8[Mg₆B₁₄O₂₆C_l2]. Містить (%): MgO — 31,4; B₂О₃ — 62,5; Cl — 7,9. Сингонія ромбічна. При т-рі понад 265 °C — кубічна. Спайності немає. Твердість 7. Густина 2,9-3. Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого. Колір білий, зелений, сірий або безбарвний. Утворюється в евапоритах разом з галітом, ангідритом, гіпсом. Другорядне джерело бору.

Розрізняють: борацит залізистий (відміна борациту, яка містить до 36 % FeO); борацит марганцевий (відміна борациту з невеликою кількістю марганцю); альфа-борацит (1 — ромбічна низькотемпературна модифікація борациту; стійка при звичайній т-рі; вище 265оС переходить у борацит. 2 — те саме, що борацит); бета-борацит (те саме, що борацит).

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.