Боровий Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боровий Василь Іванович
Народився 27 вересня 1923(1923-09-27)
Харків, СРСР
Помер 13 листопада 2014(2014-11-13) (91 рік)
Харків, Україна
Діяльність поет

Васи́ль Іва́нович Борови́й (*27 вересня 1923, Харків — 13 листопада 2014, Харків) — український поет. Жертва Сталінських репресій. Член Національної спілки письменників України з 1990 року.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився 27 вересня 1923 р. в м. Харкові. Освіта середня.

У 1947 р. був заарештований «за антирадянську агітацію та буржуазний націоналізм». Фактично — за вірші про голод в Україні 1933 року, надруковані в газеті «Нова Україна». Десятирічне покарання (фактично п'ятирічне) відбував на Крайній Півночі Росії, в метанових шахтах Каєркана.

В Спілці українських письменників з 1965 року. В 1973 р. його було виключено з лав СПУ (у 1990 р. поновлено), після чого друкувався у періодиці під іменем В.Рибальченка.

Автор поетичних збірок «Березнева земля», «Розмова з флейтою», «Жито — життя», «Зелений парус літа», «Багряне серце землі», «Полинова сага», «Святогори», «Монолог для Кассандри», «Червоне сонце Каєркана», книжки публіцистики «В аркані Каєркана». Лауреат літературних премій імені В. Мисика та імені Павла Тичини, а також Фундації Воляників-Швабінських Українського вільного університету в Нью-Йорку (США).

Посилання[ред. | ред. код]