Борозна (планетна номенклатура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина борозен Пантеон на Меркурії

Борозна — родовий термін, який використовується у планетній номенклатурі. Відповідає двом латинським термінам, затвердженим Міжнародним астрономічним союзом:

  • Fossa, мн. Fossae;
  • Rima, мн. Rimae[1].

Ці терміни входять до складу назв довгих вузьких неглибоких западин[2][3][4] на поверхні небесних тіл (крім Землі). Термін Rima (Rimae) наразі використовується лише для деталей рельєфу Місяця й астероїда Лютеція, а Fossa (Fossae) — лише для назв не на Місяці[5].

Латинське слово fossa означає «рів» або «траншея», а rima — «тріщина» або «щілина». Ці слова, як і інші терміни планетної номенклатури, нічого не кажуть про походження об'єктів і описують лише їхню морфологію[1][3]. Тому їх можна застосовувати до об'єктів будь-якого походження. Для багатьох борозен встановлено чи вважається, що вони виникли внаслідок розломів. Багато борозен на Марсі, ймовірно, є грабенами; те ж саме передбачається і для єдиної найменованої системи борозен Меркурія — борозен Пантеон[6].

Поширення[ред. | ред. код]

Станом на грудень 2015 року назви з термінами Fossa чи Fossae були присвоєні 126 об'єктам (для 7 із них ці назви скасовані). Названі так об'єкти є на Меркурії, Венері, Марсі, астероїдах 4 Веста та 21 Лютеція, супутнику Юпітера Ганімеді, супутниках Сатурна Діоні, Реї та Енцеладі й супутнику Нептуна Тритоні[5]. Два об'єкта на Місяці, що отримали назви Fossa Casals і Fossa Cauchy, пізніше були перейменовані[7].

Назви, що включали слово Rima чи Rimae, були присвоєні 121 об'єкту на Місяці (для 10 з них скасовані) та двом об'єктам на Лютеції (Rhodanus Rimae та Tiberis Rimae)[5].

Борозни на різних небесних тілах називають по різному[8]:

  • на Меркурії — іменами видатних архітектурних об'єктів;
  • на Венері — на честь богинь війни;
  • на Місяці — за назвами кратерів, розташованих поблизу;
  • на Марсі — за назвами деталей альбедо[en], розташованих поблизу;
  • на Весті — іменами місць та свят, пов'язаних із весталками;
  • на Лютеції — іменами рік Римської імперії та сусідніх регіонів Європи в ті часи, коли Париж називався Лютецією;
  • на Ганімеді — іменами богів і правителів стародавніх народів Родючого півмісяця;
  • на Діоні — назвами місць, згаданих в «Енеїді» Вергілія;
  • на Реї — назвами місць із різних (в першу чергу азіатських) міфів про творіння;
  • на Енцеладі — назвами місць, згаданих у «Тисяча й одній ночі»;
  • на Тритоні — різними назвами, пов'язаними з водою, крім грецьких і римських.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Descriptor Terms (Feature Types). Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-06-23. Процитовано 2014-06-23.  (англ.)
  2. Номенклатура деталей рельефа Марса, 1981, с. 26—27
  3. а б Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна, 1986, с. 25—26
  4. Родионова Ж. Ф. Карты Луны. Архів оригіналу за 2013-02-12. Процитовано 2013-02-04.  (рос.)
  5. а б в Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2013-02-13. Процитовано 2014-06-23.  (англ.)
  6. Klimczak C., Schultz R. A., Nahm A. L. Evaluation of the origin hypotheses of Pantheon Fossae, central Caloris basin, Mercury // Icarus. — 2010. — Т. 209, вип. 1. — С. 262–270. — Bibcode:2010Icar..209..262K. — DOI:10.1016/j.icarus.2010.04.014. (англ.)
  7. Nomenclature Search Results (Fossa, fossae on the Moon). Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2013-02-13. Процитовано 2014-06-23.  (англ.)
  8. Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2013-05-14. Процитовано 2014-06-23.  (англ.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]