Перейти до вмісту

Бо Віллімон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бо Віллімон
У 2014 році
Народився26 жовтня 1977(1977-10-26)[1][2] (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Александрія, Вірджинія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняБруклін Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсценарист, драматург, кінопродюсер, письменник, шоуранер, телепродюсер, labor leader Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьдрама[3], театр[3], телебачення[3] і професійна спілка[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДжульярдська школа, Колумбійський університет і Школа мистецтв Колумбійського університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[4][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusКартковий будинок Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 2802722 Редагувати інформацію у Вікіданих

Пек Борігард «Бо» Віллімон[5] (англ. Pack Beauregard «Beau» Willimon ; нар. 26 жовтня 1977) — американський драматург і сценарист. Найзнаніший як шоураннер та сценарист політичного серіалу «Картковий будиночок». У 2022—2025 роках — сценарист науково-фантастичного серіалу «Андор». Номінант на премію «Оскар» за сценарій політичного трилера «Березневі іди» (2011).

Раннє життя та освіта

[ред. | ред. код]

Народився в Александрії[6] у родині Ненсі та Генрі Пека Віллімонів.[7] Його батько був капітаном 1-го рангу[7] у військово-морських силах США, сім'я часто переїжджала.[8] Віллімон жив у різних місцях, включаючи Гаваї, Сан-Франциско, Каліфорнія[9] і Філадельфія, Пенсільванія, перш ніж оселитися в Сент-Луїсі, Міссурі,[5] після того, як батько Віллімона пішов у відставку, щоб стати адвокатом.[5]

Вступив до школи Джона Берроуза і навчався акторству, де його вчителем був Джон Гемм,[10][11] і закінчив її в 1995 році. Отримав спеціальність у галузі візуальних мистецтв і здобув ступінь бакалавра від Колумбійського університету у 1999 році.[12] У студентські роки познайомився з політологом Джеєм Карсоном.[12][13] Карсон знайшов роботу для Віллімона, після чого той працював стажистом в 1998 році для сенаторської кампанії Чарльза Шумера, яка вела до роботи з сенаторською гонкою Хілларі Клінтон 2000 року, президентською гонкою Білла Бредлі 2000 року і президентською гонкою Говарда Діна 2004 року.[14] Після закінчення навчання працював у Міністерстві внутрішніх справ естонського уряду в Талліні, відповідав за сортування тисяч сторінок документів ЄС.[5] Незабаром переїхав у В'єтнам, щоб працювати у невеликому культурному журналі.[8] Перебуваючи у В'єтнамі, проводив дослідження для свого першого сценарію, заснованого на житті Томаса Ву, професора візуальних мистецтв Колумбійського університету, який виріс у В'єтнамі протягом війни.[12]

Повернувся до Нью-Йорка, щоб вступити до школи мистецтв Колумбії. Одним із його наставників був драматург Едуардо Мачадо.[9][12] Віллімон зазначав, що «я безумовно був найгіршим студентом у нашій групі. Усі ці люди знали, що вони хотіли стати драматургами назавжди. Я нічого не знав про світ театру і я не мав жодного уявлення про те, як дійсно написати п'єсу. Але я кинув пити і я справді присвятив себе цьому шляху.»[5] На останньому курсі заробив стипендію візуальних мистецтв за написання 40 літографів про параною, після чого жив у Південній Африці близько року.[8] Після отримання магістерського ступеню у драматургії від школи мистецтв, він працював на різних роботах, зокрема помічником художника, декоратором, знаходив роботу для безпритульних,[13] баристою, інструктором початкових класів SAT.[9][12][13]

Віллімон згодом вступив у програму американських драматургів Ліли Ачесон Воллес у Джульярдській школі, заробивши премію Le Compte du Nuoy Лінкольн-центру.[15]

На Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість», жовтень 2025 року

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Кіноадаптація п'єси Віллімона «Farragut North», перейменована на «Березневі іди», вийшла на кіноекрани у жовтні 2011 року. Режисером виступив Джордж Клуні; сценарій написали сам Віллімон, Клуні та партнер-продюсер Грант Хеслов. Головні ролі зіграли Клуні та Райан Гослінг. 2012 року всі сценаристи фільму, зокрема Віллімон, були номіновані на премію «Оскар».

У 2012 році Віллімон почав розробляти серіал «Картковий будиночок», американську адаптацію однойменного англійського серіалу каналу BBC, для Netflix. Його продюсерами стали Media Rights Capital, Девід Фінчер і Кевін Спейсі, а головні ролі грали Спейсі, Робін Райт, Кейт Мара, Корі Столл та інші. Серіал виходив з 2013 по 2018 роки.

У 2022—2025 роках — сценарист науково-фантастичного серіалу «Андор».

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Назва Оріг. назва Роль Примітки
2011 Березневі іди The Ides of March Сценарист, співпродюсер
2013 Будівничий Сольнес A Master Builder Виконавчий продюсер
2018 Марія — королева Шотландії Mary Queen of Scots Сценарист

Телесеріали

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]
Рік Назва Оріг. назва Сезон Епізод Номер епізоду Дата показу Примітки
2013 Картковий будиночок House of Cards 1 Розділ 1 1 1 лютого 2013
Розділ 2 2 1 лютого 2013
Розділ 3 3 1 лютого 2013 Сценарій Віллімона та Кіта Хаффа
Розділ 4 4 1 лютого 2013 Сценарій Віллімона та Ріка Клівленда
Розділ 7 7 1 лютого 2013 Сценарій Віллімона та Кейт Барноу
Розділ 8 8 1 лютого 2013
Розділ 9 9 1 лютого 2013 Сценарій Віллімона та Ріка Клівленда
Розділ 11 11 1 лютого 2013 Сценарій Віллімона, Кіта Хаффа та Кейт Барноу
Розділ 12 12 1 лютого 2013 Сценарій Віллімона та Джини Джонфріддо
Розділ 13 13 1 лютого 2013
2014 2 Розділ 14 1 14 лютого 2014
Розділ 15 2 14 лютого 2014
Розділ 22 9 14 лютого 2014
Розділ 23 10 14 лютого 2014 Сценарій Віллімона та Лори Ісон
Розділ 24 11 14 лютого 2014 Сценарій Віллімона та Джона Манкевича
Розділ 25 12 14 лютого 2014
Розділ 26 13 14 лютого 2014
2015 3 Розділ 27 1 27 лютого 2015
Розділ 33 7 27 лютого 2015
Розділ 38 12 27 лютого 2015
Розділ 39 13 27 лютого 2015

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  5. ↑ а б в г д Sternbergh, Adam (31 січня 2014). The Post-Hope Politics of ‘House of Cards’. The New York Times. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 5 жовтня 2014.
  6. ↑ Willimon, Beau [@BeauWillimon] (2 червня 2013). Look kids, this is where I was born - Alexandria, VA...on the banks of the Potomac, a stone's throw from D.C. (Твіт). Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 5 жовтня 2014 — через Твіттер.
  7. ↑ а б Peterson, Deb (24 січня 2012). Oscar nominee Beau Willimon grew up in St. Louis. St. Louis Post-Dispatch. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 5 жовтня 2014.
  8. ↑ а б в Rothman, Lily (13 лютого 2014). House of Cards Creator Beau Willimon Talks Season 2 and His Surprising Influences. Time. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  9. ↑ а б в Wallenberg, Christopher (25 квітня 2010). A political drama with powerful ambitions. Boston.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  10. ↑ Willimon, Beau [@beauwillimon] (24 лютого 2013). Was just at a JBS reunion event. Yes, I went to high school with Jon Hamm. We were in "Stage Door" together (Твіт). Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 5 жовтня 2014 — через Твіттер.
  11. ↑ Biography - Beau Willimon. Columbia University. Архів оригіналу за 22 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2013. [Архівовано 2016-12-21 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б в г д Beau Willimon on the Ides of March. Columbia University Entertainment. 10 березня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014. [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б в Thompson, Anne (27 червня 2013). EMMY WATCH: Willimon Talks Fincher's 'House of Cards,' Last-Minute Corey Stoll Rewrites. Indie Wire. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  14. ↑ Erickson, Amanda (1 травня 2009). Beau Willimon '99 Brings Politics Alive on Stage. Columbia College Today. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 4 лютого 2013. [Архівовано 2013-11-02 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Biography Beau Willimon - Playwright, Lower Ninth (2007). Summer Play Festival. Процитовано 9 листопада 2011.[недоступне посилання з Декабрь 2017]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бо_Віллімон&oldid=46471815