Броненосці типу «Лібертад»
| Броненосці типу «Лібертад» | ||
|---|---|---|
| Clase Libertad | ||
 | ||
| Броненосець «Індепенденсія» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Броненосець | |
| Держава прапора |  Аргентина
| |
| Належність | Військово-морські сили Аргентини | |
| Закладено | 2 | |
| Спущено на воду | 2 | |
| Виведений зі складу флоту | 2 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2 336 т | |
| Довжина | 73,15 м | |
| Ширина | 13,55 м | |
| Осадка | 3,96 м | |
| Бронювання | Палуба - 50 мм Пояс - 200 мм Гарматні щити - 125 мм Барбети - 200 мм Бойова рубака - 100 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парових котли 2 парові машини | |
| Потужність | 3 000 к.с. | |
| Швидкість | 11 вузлів | |
| Дальність плавання | 3 000 м миль на швидкості 10 вузлах | |
| Екіпаж | 225 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 x 240-мм гармати «24 cm K L/35» 4 x 120-мм гармати «QF 4.7-inch Mk I – IV» 4 x 47-мм гармати 4 x 25-мм кулемети Норденфельта | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 x 457-мм торпедних апарати | |
Броненосці типу «Лібертад» (ісп. Clase Libertad) - серія броненосців ВМС Аргентини першої половини XX століття.
Істрія створення[ред. | ред. код]
У липні 1889 року уряд Аргентини замовив британській фірмі «Cammell Laird» будівництво двох броненосців прибережної зони. Вартість кожного корабля становила 176 000 ф.с.
Представники[ред. | ред. код]
| Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| «Лібертад» ARA Libertad |
«Cammell Laird», Беркенгед, Велика Британія |
1890 рік | 1892 рік | 28 листопада 1892 року | У 1947 році переданий береговій охороні У 1968 році зданий на злам |
| «Індепенденсія» ARA Independencia |
«Cammell Laird», Беркенгед, Велика Британія |
15 березня 1890 року | 26 лютого 1891 року | 1893 рік | У 1946 році переданий береговій охороні У 1968 році зданий на злам |
Конструкція[ред. | ред. код]
Броненосці типу «Лібертад» були типовими броненосцями прибережної зони із висотою борта близько 3 м. Корпус бус сталевий, з шістьма перебірками та носовим тараном.
Броня прикривала пояс на 2/3 довжини корабля. Також броньованими були палуба та бойова рубка. Силова установка складалась з 4 парових котлів та двох парових машин потужністю 3 000 к.с.
Озброєння складалось з двох 240-мм гармат «24 cm K L/35», розміщених у носовій та кормовій частинах і прикритих щитами, а також двох 120-мм скорострільних гармат «QF 4.7-inch Mk I – IV», розміщених з обох боків. Артилерія малого калібру складалась з чотирьох 7-мм гармат і чотирьох 25-мм кулеметів Норденфельта.
Також на кораблях були встановлені чотири 457-мм торпедних апарати.
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All The Worlds Fighting Ships, 1906—1921 / Gray, Randal (ed.). — London: Conway Maritime Press, 1985. — 439 p. — ISBN 0-85177-245-5.
- Тарас А. Энциклопедия броненосцев и линкоров. Часть 2 — Минск: Харвест, 2002. (рос.)
| |||||||||||||||||||||||
