Бруно Оя

Бруно Оя
ест. Bruno Oja
Народився	12 лютого 1933(1933-02-12) Таллінн, Естонія
Помер	9 жовтня 2002(2002-10-09) (69 років) Тарту, Естонія
Громадянство	СРСР  Естонія
Діяльність	актор, співак, письменник, баскетболіст, джазмен, кіноактор
IMDb	nm0654612
Нагороди та премії
Бруно Оя у Вікісховищі

Бруно Вернерович Оя (ест. Bruno Oja, Bruno O'Ya; 12 лютого 1933, Таллін — 9 жовтня 2002, Тарту) — радянський, естонський та польський кіноактор, співак, музикант, композитор та автор пісень.

Біографія

Народився 12 лютого 1933 року в Таллінні. Навчався за класом фортепіано у естонського композитора Е. Каппа. Працював в естрадно-музичній групі в Тарту (1951), в танцювальному оркестрі Ризького будинку вчителя (1956—1964).

На початку кар'єри в 1959 році в Ризі виступав співаком на естраді, соліст-вокаліст біг-бенду під керуванням Івара Мазура, один із перших виконавців американських джазових стандартів у стилі свінг в СРСР. Грав на гітарі та контрабасі, складав пісні та інструментальні п'єси. З того ж року знявся у своїх перших фільмах. З кінця 1960-х жив і працював здебільшого у Польщі у місті Вроцлаві. 1991 року повернувся до Естонії, де й прожив залишок життя.

В Естонії безуспішно пробував свої сили як підприємець. Зрештою, він став педагогом в одному з культурних центрів Тарту. 1998 року переніс інсульт.

Помер 9 жовтня 2002 року у Тарту.

Особисте життя

Був чотири рази одружений.

Нагороди, премії та особисті звання

Лауреат Державної премії СРСР 1967 року за роль Бронюса у фільмі режисера Вітаутаса Жалакявічуса «Ніхто не хотів помирати».

Автор книги спогадів «Przepraszam, czy pan jest aktorem?», яка вийшла 1977 року польською мовою в одному з вроцлавських видавництв і 1978 року у Фінляндії фінською мовою «Anteeksi, oletteko näyttelijä?» («Пробачте, ви актор?») після прем'єри детективного фільму «Tuntematon ystävä», що став популярним («Невідомий друг», режисер Ларс Дж. Телестам), де він зіграв головну роль.

У 2000 році в Естонії вийшла книга Бруно Оя «Külalisena siin maailmas» («Гість у цьому світі»).

Фільмографія

• 1963 — Шлях до причалу — Бруно
• 1963 — Генерали і маргаритки
• 1964 — Постріл в тумані
• 1965 — Часе, вперед!
• 1965 — Гіперболоїд інженера Гаріна
• 1965 — На одній планеті
• 1966 — Ніхто не хотів помирати
• 1967 — Операція «Трест» — Бірк
• 1967 — Весна на Одері
• 1969 — Червоний намет
• 1971 — Чорні сухарі
• 1971 — Танець метелика
• 1974 — Потоп
• 1977 — Солдати свободи
• 1978 — Кентаври

Посилання

• Бруно Оя (рос.)